Ужгородський національний університет взяв на себе ініціативу в питанні вдосконалення методики викладання української мови для загальноосвітніх закладів з навчанням мовами національних меншин та розробив нові освітні програми, відповідно до яких на філологічному факультеті розпочнуть підготовку вчителів української мови та літератури для шкіл із угорською та румунською мовами навчання. У такий спосіб виш зреагував на новації Закону України «Про освіту», особливо щодо норм статті 7-ї – про мови викладання в загальноосвітніх навчальних закладах. На прес-конференції декан філологічного факультету УжНУ Галина Шумицька повідомила, що Міністерство освіти і науки на 100 % збільшило ліцензований обсяг набору для підготовки таких фахівців у магістратурі.
Освітні програми, за якими студенти зможуть навчатися на філологічному факультеті УжНУ з 2018 року, – це «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з викладанням мовами національних меншин», «Українська мова і література. Англійська мова і література», «Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність».
Розробку програм підтримала особисто міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час діалогу з освітянами Закарпаття у листопаді.
Мирослава Лендьел, проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи:
УжНУ є одним із апробаторів нової моделі викладання державної мови в школах з мовою навчання нацменшин в Україні.
Презентували програми на прес-конференції в Медіацентрі УжНУ 22 грудня. Про відповідне реагування університету на новації Закону «Про освіту» розповідали проректор з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, декан філологічного факультету Галина Шумицька, директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту Олександр Шпеник, декан факультету іноземної філології Михайло Рошко, завідувач кафедри української літератури Валентина Барчан, завідувач кафедри української мови Іван Сабадош, доцент кафедри української мови Ольга Пискач, заступник декана, доцент кафедри журналістики Василь Шаркань.
Наш філолог має бути готовим до роботи в мультилінгвальному середовищі…
Відповідно до нової освітньої програми, на бакалавраті вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури для шкіл із навчанням мовами нацменшин готуватимуть протягом чотирьох років. Магістерська програма підготовки фахівців розрахована на півтора року.
Ці освітні програми забезпечать оволодіння компетенціями, що потрібні фахівцеві нового часу.
На обох освітніх рівнях (бакалаврському і магістерському) майбутні вчителі української вивчатимуть практичний курс угорської / румунської мови, опановуватимуть етнокультурні особливості народів, особлива увага буде зосереджена на методиці викладання української мови й української літератури в закладах освіти з мовами навчання національних меншин.
Михайло Рошко, декан факультету іноземної філології УжНУ:
Факультетом активно долучаємося до співпраці з українськими філологами в цих програмах.
Особливими є й умови вступу на навчання за цією програмою: крім української мови та літератури, історії України, випускники шкіл матимуть змогу скласти іспит із відповідної мови національних меншин – угорської або румунської. Або ж подати сертифікати ЗНО з іншої іноземної мови чи географії.
Іван Сабадош, завідувач кафедри української мови УжНУ:
Маємо у корені змінити методику викладання української у школах з мовою навчання нацменшин.
Крім того, на філологічному факультеті УжНУ вперше запроваджують подвійну спеціалізацію – «Українська мова і література. Англійська мова і література». Випускники, які отримають дипломи за цією спеціалізацією, матимуть змогу викладати обидві мови – українську й англійську, а також українську та зарубіжну літератури.
Василь Шаркань, заступник декана філологічного факультету УжНУ:
Наш випускник зможе працювати і в середній школі, і в початковій, і навіть у дошкільних закладах.
Не менш цікавою для абітурієнтів має стати й освітня програма «Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність», випускники якої зможуть працювати за сучасними престижними професіями діловода, референта, наукового редактора або займатися літературною творчістю.
Олександр Шпеник, директор українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ:
Створено дуже важливі програми – це саме те, що вкрай необхідне для угорської меншини Закарпаття.
Наталія Толочко,
відео Віталія Завадяка
Медіацентр УжНУ
){kind=link}