Особливість нашого краю — мультинаціональність. Значна кількість різних культур, мов та історій переплітається, змішується, проростає в щось нове та унікальне. Це й робить регіон неповторним. Таку особливість мало тільки визнавати, її потрібно осягнути в усій глибині відтінків, яких вона додає Срібній Землі. Важливо примножувати знання про рідний край, адже за цим криється шлях до пробудження національної свідомості, ототожнення себе із суспільством. Ураховуючи, що сьогодні медіа неабияк впливають на свідомість соціуму, саме звідси й потрібно починати знайомство з багатокультурним Закарпаттям.
Питання толерантності в засобах масової інформації тісно пов’язане з етнічною ситуацією в нашому регіоні, адже мова про одну з найважливіших проблем у журналістикознавстві не тільки області, країни загалом, а й на міжнародному рівні.
Саме так уважають автори монографії «Закарпатські медіа крізь призму етнотолерантності». Дослідження регіонального медіапростору здійснили представники кафедри журналістики УжНУ, зокрема професор Юрій Бідзіля, доценти Євген Соломін, Галина Шаповалова, Ярослава Шебештян та викладач Наталія Толочко. Уперше науковці поділилися з аудиторією напрацюваннями на ІІІ Міжнародній науковій конференції «Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: історія, стан, перспективи».
Презентували монографію й на Форумі видавців у Львові. Якщо докладніше про книжку, то вона складається з трьох розділів, преамбули та постскриптуму. Перший розділ — «Гуманізм і толерантність як концептуальне підґрунтя сучасної української журналістики» — ознайомлює з основними термінами, дотичними поняттями філософії, журналістикознавства, права тощо, на яких будується подальше дослідження. Зокрема, подано визначення толерантності, статті із Загальної декларації прав людини та з Декларації принципів толерантності.
Також у виданні наведено історію заселення Карпат, важливі чинники, які сприяли самоідентифікації етносів та
корінних українців, починаючи з ХХ століття.
У другому розділі — «Сучасна етнічна преса Закарпаття (ХХ—ХХІ ст.)» — автори розповідають про історичні, політичні та культурні умови розвитку періодики закарпатських угорців, словаків, ромів, румунськомовної та російськомовної преси, а також здійснюють історичний аналіз появи на Закарпатті явища русинської мови та атрибутивних ознак її періодики.
Про електронні джерела інформації йдеться в третьому розділі — «Електронні медіа етнічних спільнот Закарпаття». Автори повідомляють про історичні передумови виникнення радіо- і телепрограм у регіоні,
зйомки фільмів як прообразів телевізійних репортажних передач. Також здійснили аналіз сучасних програм на відповідність журналістським стандартам. Дослідження вибудувано на вагомому обсязі емпіричного матеріалу, який науковці кафедри порівнюють, аналізують та доступно подають у вигляді конкретних висновків. Акцент зроблено на тому, що потрібно врахувати електронним медіа задля підвищення етнотолерантності закарпатців. Крім того, у третьому розділі розглянуто загальні тенденції розвитку онлайн-медіа ХХІ століття та поняття «конвергентності» ЗМІ.
Важливість таких напрацювань, як «Закарпатські медіа крізь призму етнотолерантності», важко переоцінити, адже дослідження засвідчує: обрана тема потребує відповідального ставлення та глибокого вивчення. На жаль, сьогодні з’являється мало доробків, які б відображали й переосмислювали специфіку етнотолерантності в краї.
Саме тому пропонована монографія посідає гідне місце на поличці видань кожного свідомого громадянина, аби краще зрозуміти своє місце в демократичному суспільстві.
Тетяна Боць,
студентка відділення журналістики УжНУ
“Погляд”
