Про це повідомила доктор філологічних наук, професор Галина Шумицька на сайті Медіацентру УжНУ.
Це добрий приклад для інших українських областей, зокрема прикордонних на сході на півдні України, де мають усвідомити: мовне питання – не про чиїсь примхи чи фантазії – воно про безпеку і державність. Не випадково ухвалення російської як офіційної в Україні стало однією з вимог бункерного путіна. І навряд чи в іншому разі депутати держдуми обговорювали б нині питання про створення в росії (!!!) Інституту регулювання норм української мови.
Щодо Закарпаття, то його історичний досвід, а також сучасні, зокрема соціолінгвістичні, дослідження на території області показують, що більшість місцевих жителів традиційно є білінгвами чи й полілінгвами. Вони часто переходять з мови на мову, при цьому можуть вживати слова з однієї мови в іншій під час перемикання мовного коду, а перехід на мову співрозмовника переважно сприймають як ознаку ввічливості й данину традиції: послуговування кількома мовами тут радше норма, ніж виняток.
При цьому населення краю, хай до якого конкретного етносу чи субетносу належить, має чітке усвідомлення статусу рідної та офіційної мов і важливості володіння ними у різних сферах життєдіяльності. А сам регіон має значний досвід у випрацюванні конструктивних моделей мовної поведінки в полікультурному соціумі.
Тож сьогоднішнє рішення засвідчує, що на Закарпатті, яке перебувало у складі різних державних чи напівдержавних утворень, добре усвідомлюють роль офіційної мови як базового складника державотворення.
У процесі ухвалення Програми, розробленої департаментом освіти і науки, молоді та спорту обласної військової адміністрації, активну участь узяв як депутат обласної ради, очільник фракції президентської партії Федір Шандор – завідувач кафедри соціології та соціальної роботи Ужгородського університету, який з перших днів війни обрав принципову для себе позицію: «я та інші закарпатські хлопці там (на фронті) для того, щоб їх (окупантів) не було тут».
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, офіс якого постійно провадить активну різнопланову роботу задля зміцнення позицій української мови в країні, яка бореться з агресором, подякував закарпатцям за це рішення.
– Враховуючи той факт, що в області перебувають сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб з різних куточків країни, цей документ сприятиме вдосконаленню навичок володіння українською мовою. Найближчим часом ми очікуємо ухвалення таких програм депутатами Ужгорода, інших громад області, адже українська мова – визначальний чинник ідентичності нашої нації, потужна зброя для захисту національних інтересів, – сказав Тарас Кремінь.
Українську мову нині вивчають у цілому світі: як ті, хто хоче висловити підтримку та солідарність Україні, так і ті, хто планує розширювати тут свій бізнес після Перемоги. Тепер же її дуже важливо утвердити в Україні як базовий ідеологічний інструмент, як фундаментальний чинник національної безпеки та єдності, як виразник Духу Нації, яка чинить опір світовому злу.
Медіацентр УжНУ
