Поп Степан Степанович


Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Народився 2 січня 1942 р. у с. Рокосове, Хустського р-ну, Закарпатської області. Після закінчення у 1959 р. Рокосівської СШ, здобув спеціальність фізик-оптик на фізико-математичному факультеті УжДУ (1959-1964), навчався в аспірантурі при кафедрі оптики. Доктор фізичко-математичних наук (1985), професор зі спеціальності 01.04.04 “фізична електроніка”. Кандидатську дисертацію захистив у Ленінградському фізико-технічному інституті імені А.Ф. Іоффе, а докторську – у Ленінградському політехнічному інституті. В 1991 р. обраний дійсним членом Академії наук технологічної кібернетики України.

З 1966 р. працює в Ужгородському державному університеті спочатку старшим науковим співробітником, а з 1971 р. – завідувачем Проблемної науково-дослідної лабораторії фізики електронних зіткнень, яка з 1988 р. перейменована в Проблемну науково-дослідну лабораторію фізичної електроніки. З 1998 р. – професор кафедри квантової електроніки і за сумісництвом – завідувач Проблемної НДЛ фізичної електроніки. Протягом 1988-1992 рр. – науковий керівник створеної ним при університеті Галузевої науково-дослідної лабораторії Міністерства електронної промисловості СРСР. Протягом 1991-1996 рр. – директор (за сумісництвом) організованого за його ініціативою Закарпатського науково-виробничого центру “Екологія”. Засновник і організатор відкритого у 2005 р. географічного факультету УжНУ, першим деканом якого він призначений.

Науково-педагогічний стаж – понад 40 років. Опублікував близько 350 наукових робіт в спеціалізованих наукових журналах, збірниках, матеріалах конференцій, у т.ч. 6 винаходів і патентів, 3 монографії та 2 навчальні посібники з грифом Міносвіти, а саме: “Ионно-фотонная эмиссия металлов”, Ташкент, “ФАН”, 1989, 200 с.; “Kornyezetunk, egeszsegunk…”, Ungvar-Budapest, “Intermix Kiado”, 1997, 128 о. ; “Доплеровская томография потоков атомных частиц”, Ужгород, “Закарпаття”, 1998, 128 с.; “Фізична електроніка”, Львів, “Євросвіт”, 2001, 250 с.; “Природні ресурси Закарпаття”, Ужгород, “Спектраль”, 2003, 296 с.

Під науковим керівництвом професора Поп С.С. виконано понад 40 наукових проектів за державними та міжнародними науково-технічними програмами, підготовлено 8 кандидатів і 1 доктор наук. Член спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій, член редколегії “Науковий вісник УжНУ. Серія фізична”, член Програмного комітету Міжнародних конференцій з напрямку “Взаимодействие ионов с поверхностью”. Організатор проведення в УжНУ 5 наукових конференцій і науково-практичних семінарів. Учасник багатьох національних і міжнародних форумів фізиків, екологів, у т.ч. в Росії, Франції, Англії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Данії, Італії й інших країнах. Був членом урядових комісій з експертизи Пістрялівської радіолокаційної станції, з вивчення досвіду Австрії в розвитку гідроенергетики, зі створення трилатерального заповідника “Східні Карпати”, членом Координаційної ради України з екологічних проблем басейну р. Дунай, обласних комісій з експертизи катастрофічних повеней, розробки золота, вдосконалення управління лісовим господарством та інших.

Обирався депутатом Закарпатської обласної ради (1991-1994), був головою постійної депутатської комісії з питань екології та раціонального природокористування. Голова Закарпатського відділу Українського географічного товариства. Відзначений Почесними грамотами Міносвіти, Закарпатської обласної Ради, Ужгородської міської Ради. Включений у довідник видатних діячів науки ХХ століття Американським біографічним інститутом, відзначений почесними званнями „Соросівський професор” та „Заслужений діяч науки і техніки України.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Переш Євген Юлійович
Наступний Поторій Марія Василівна