Шимон Людвик Людвикович


Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Народився 22 листопада 1934 р. в с.Терново Тячівського району Закарпатської області в сім’ї залізничника. В 1952 р. закінчив Іршавську СШ і поступив на фізико-математичний факультет УжДУ, який закінчив з відзнакою в 1957 р. Працював кілька місяців лаборантом, старшим лаборантом, а з 1958 р. на різних викладацьких посадах від асистента до професора. В 1960-1963 рр. навчався в аспірантурі. В 1966 р. захистив кандидатську дисертацію в престижному всесвітньо-відомому науковому центрі – Фізичному інституті ім. П.М.Лебедєва АН СРСР (м.Москва) – “Ефективні перерізи збудження атомів лужних металів при зіткненнях з повільними електронами”. В цьому ж інституті в 1985 р. на Вченій раді під головуванням директора Інституту, лауреата Нобелівської премії, академіка АН СРСР Басова М.Г. (одного з винахідників лазера) захистив докторську дисертацію – “Збудження атомів металів з складною структурою незаповнених оболонок”. В 1968 р. присвоєно вчене звання доцента, а в 1986 р. – вчене звання професора. З жовтня 1982 р. по сьогоднішній день (23 роки) – завідувач кафедри квантової електроніки і одночасно є науковим керівником Проблемної науково-дослідної лабораторії фізичної електроніки, в якій проводяться дослідження: елементарних процесів взаємодії електронів і фотонів з атомами і молекулами; явищ емісії фотонів при взаємодії електронів та іонів з поверхнею твердого тіла; процесів та явищ в робочих середовищах когерентних та некогерентних джерел випромінювання. В 1988-2004 рр. обіймав посаду декана фізичного факультету.

Під керівництвом і при безпосередній участі були розроблені оригінальні та складні методики, а також апаратура для дослідження процесів збудження та іонізації атомів лужних металів, підгрупи алюмінію та рідкоземельних елементів. Як наслідок – розвинуто новий напрям у фізиці електронно-атомних зіткнень – дослідження процесів збудження та іонізації атомів металів зі складною структурою електронних оболонок.

Як вченого масштабні наукові інтереси безпосередньо пов’язані з науковим керівництвом досліджень збудження та іонізації атомів не тільки з основного стану, але і з збуджених рівнів (для вирішення проблем застосування фізики плазми), складних біомолекул та кластерів (проблеми охорони природи та екології), взаємодії лазерного випромінювання з атомами (проблеми створення приладів нового покоління), ультрафіолетового випромінювання з біологічними рідинами (проблема – здоров’я людини), а також в галузі квантової електроніки – по вивченню процесів та явищ в різних типах газових розрядів з метою покращення вихідних характеристик лазерів та розробки спеціальних джерел некогерентного випромінювання.

Шимон Л.Л. автор і співавтор 400 наукових публікацій, у тому числі двадцяти захисних документів на винаходи, одноосібний автор монографії, книжки – “Досягнення фізичного факультету (1950 – 2000)”, посібників з реалізації професійної орієнтації учнівської молоді, численних методичних розробок. Зокрема, був одним з авторів діючої тривалий час з 1980 р. в університетах Радянського Союзу програми курсу “Основи радіоелектроніки”; розробив і вперше в 1994 р. впровадив інноваційний метод інтенсифікації навчального процесу. Під науковим керівництвом Шимона Л.Л. виконано і захищено 10 кандидатських дисертацій, підготовлено 4 докторів фізико-математичних наук.

Шимон Л.Л. – позапартійний, є членом Закарпатського угорськомовного наукового товариства. У різні роки обирається членом Ради Західного наукового центру НАН України, науково-методичної Ради з фізики Міністерства освіти і науки, входить в редакційні колегії журналів “Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Фізика” та “Журналу фізичних досліджень”. З 2004 р. виконує обов’язки голови спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій при Ужгородському національному університеті. 16 років поспіль був головою журі обласних олімпіад школярів з фізики. Домігся того, що вперше в УжНУ з 2001 р. переможці олімпіад випускних класів зараховуються на фізичний факультет (і на окремі інші) без вступних екзаменів. З метою популяризації фізичної науки регулярно виступає в обласних засобах масової інформації.

Державні, наукові, громадські та міжнародні визнання: “Диплом почета” – вища нагорода ВДНГ СРСР (1973); пам’ятна медаль та відповідний диплом “Участнику подготовки и обеспечения управления полетом космических кораблей “Союз-Аполлон” від Радянського центру керування польотами космічних кораблів (1975); звання Заслужений працівник народної освіти УРСР (1991); член Американського фізичного товариства (1992); академік академії наук вищої школи України (1993); лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1995); “Соросівський професор” (1996); звання “Міжнародна людина року 1997-98” – за результатами проведеного конкурсу Міжнародним біографічним центром Кембріджа в Англії (1998); “Подяка” Президента за сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави (2000); член товариства Угорської Наукової Академії (2000); Відмінник освіти України (2001); лауреат “Кращий закарпатець – 2001” (номінація – кращий освітянин) за наслідками регіонального конкурсу 2002 року; відзнака Закарпатської обласної державної адміністрації “За розвиток регіону” (2004); довідково-біографічна стаття в книжці “Лауреати нагород. 1992-2004” серії “500 впливових особистостей” (Східно-Український біографічний інститут, м. Харків) – Міжнародна іміджева програма ”Лідери XXI століття”; Диплом лауреата “Нагороди Ярослава Мудрого” за Постановою президії АН ВШУ (2004).

Нагороджений також Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Грамотою управління освіти і науки Закарпатського облвиконкому, Почесною грамотою Закарпатської обласної ради, багатьма пам’ятними медалями.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Шеремет Петро Федорович
Наступний Базель Ярослав Рудольфович