Статєєва Валентина Іванівна


Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Народилася 1949 р. в селі Смідин Ковельського (тепер Старовижівського) району Волинської області. Закінчила Смідинську СШ з медаллю (1966). У 1971 р. завершила навчання на українському відділенні філологічного факультету Ужгородського державного університету (диплом з відзнакою). Трудову діяльність розпочала з 1972 р. коректором редакції газети ”Закарпатська правда”. В Ужгородському університеті працює з 1974 р. У 1974-1980 рр. – старший лаборант кафедри української мови, викладач-погодинник. У 1980 р. обрана за конкурсом на посаду асистента кафедри української мови. Протягом 1976–1980 рр. навчалася в заочній аспірантурі на кафедрі української мови цього університету під керівництвом професора Й. О. Дзендзелівського. У 1982 р. на спецраді Ужгородського університету захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності ”українська мова” на тему ”Дедемінутивація в українській мові” (наук. керівник – проф. Й. О. Дзендзелівський). З 1985 по 1999 рр. перебувала на посаді доцента кафедри української мови. Вчене звання доцента присвоєно в 1988 р. В 1998 р. в Інституті української мови НАН України захистила докторську дисертацію на тему ”Світоглядно-мовна концепція українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. (на матеріалах спадщини М. Коцюбинського, Лесі Українки, Б. Грінченка)”. З 1999 р. й по сьогодні перебуває на посаді професора кафедри української мови Ужгородського університету. Вчене звання професора їй присвоєно в 2001 р.

Науковий доробок ученої становить 106 праць. Вона автор кількох окремих видань: монографії ”Українські письменники про проблеми літературної мови та мовознавства кінця ХІХ – початку ХХ ст. (На матеріалах спадщини М. Коцюбинського, Лесі Українки, Б. Грін­ченка та ін.)” (Ужгород, 1997. – 408 с.), розвідки ”Роль Тараса Шевченка в історії української літературної мови” (Ужгород, 2001; у співавт.), навчально-методичних посібників ”Історія української літературної мови” у 2-х частинах (2001), ”Назви метеорології українських говорів Закарпаття, зібрані М. А. Грицаком” (1999) та багатьох статей, опублікованих в Україні, Росії, Білорусії. Автор ряду нарисів в енциклопедії ”Українська мова”. Вивчає правове становище української мови в минулому (XV – поч. ХХ ст.) та боротьбу за її рівноправність, висвітлює мовний світогляд та мовну діяльність визначних представників культури і науки України ХІХ – поч. ХХ ст., базуючись на першоджерелах (листах, щоденниках, автобіографіях) та нехудожній спадщині письменників, культурно-громадських діячів. Застосовуючи комплексний підхід при вивченні мовознавчих питань (з урахуванням інших аспектів суспільного життя – біографії діячів, суспільно-політичних та культурних умов, історії церкви, освіти, журналістики тощо), розгортає новий комплексний напрям – історико-культурологічно-лінгвістичний. У зазначеному ключі обстежила мовні позиції М. Коцюбинського, Лесі Українки, Б. Грінченка, Т. Шевченка, М. Драгоманова, П. Мора­чевського, І. Франка, М. Старицького, І. Нечуя-Левицького, О. Кобилянської та ін. Цикл статей із закарпатської проблематики присвячений історії україномовної освіти в регіоні в 17 – пер. пол. 19 ст., історії кириличних букварів на Закарпатті, запровадженню української мови в підручниках краю, мовній характеристиці букварів І. Кутки (1797 р.), О. Духновича (1847 р.) та ін. Досліджує маловідоме актуальне питання про історію вивчення етикету, у т. ч. і мовного, в школах Західної України др. пол. XVIII – пер. пол. ХІХ ст. З 1994 р. запровадила для студентів спецсемінар ”Питання історії літературної мови на Закарпатті”. Ряд розвідок ученої стосуються словотвору, лінгвостилістики, діалектології. У кандидатській дисертації вперше в україністиці та славістиці різноаспектно досліджено один з найдавніших способів номінації, різновид семантичної деривації – дедемінутивацію (появу недемінутив­них значень у демінутивах).

В. І. Статєєва бере активну участь в організаційно-науковій роботі на різних рівнях. Вона член двох спеціалізованих рад для захисту кандидатських дисертацій – при Ужгород­ському та Чернівецькому національних університетах, певний період працювала ученим секретарем спецради при УжНУ; бере участь в апробації кандидатських і докторських дисертацій в УжНУ і за його межами (в наукових установах Києва (НАН України), Львова, Харкова, Чернівців, Луцька, Луганська, Запоріжжя, Сум та ін.): член експертних комісій спецрад по захисту дисертацій, виступ офіційним опонентом, участь в обговоренні дисер­тацій на засіданнях кафедр, написання відгуків на автореферати дисертацій, консультації (аспірантів, докторантів). Вона член редколегії двох періодичних наукових збірників УжНУ ”Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства” і ”Studia slovakistika”, брала участь у випуску університетського збірника ”Петро Могила та його доба в історії української культури (До 400-річчя з дня народження)” (1997). В. І. Статєєва виголосила доповіді на десятках наукових конференцій різних рівнів – міжнародних, всеукраїнських, регіональних, університетських, неодноразово керувала секціями на наукових конференціях, виступила ініціатором та організатором науково-практичної конференції, присвяченої 140-річчю з дня народження визначного діяча української культури та науки Б. Д. Грінченка (2003). Вона бере активну участь в організації і проведенні наукової роботи серед студентів: керує студентським науковим семінаром при кафедрі української мови, студентськими науковими конференціями; доповіді студентів, підготовлені під її керівництвом, щороку посідають призові місця на студентських наукових конференціях.

Упродовж тридцятирічної педагогічної діяльності забезпечувала в УжНУ ряд лекційно-практичних курсів та спецдисциплін на філологічному та інших факультетах. Сьогодні читає курси ”Історія української літературної мови”, ”Методологічні проблеми українського мовознавства”, ”Видатні діячі культури і науки України про українську мову (ХІХ–ХХ ст.)”, ”Питання історії літературної мови на Закарпатті”, ”Культура українського ділового мовлення: здобутки і проблеми”, виконує інші види педагогічної роботи. В. І. Статєєва опублікувала 10 навчально-методичних посібників, розробок, статей, само­стійно розробила навчальні програми ряду курсів та спецдисциплін для студентів україн­ського відділення філологічного факультету УжНУ, працювала головою методичної комісії факультету, написала ряд рецензій на науково-методичні видання (підручники і посібники) викладачів УжНУ та інших вузів України, що вийшли з грифом Міністерства освіти і науки України. У 2005 р. була членом експертної комісії міністерства з метою проведення акредитаційної експертизи підготовки фахівців зі спеціальності 6.030500 ”Українська мова та література”.

Протягом більш ніж 30-річної роботи в Ужгородському університеті виконувала численні громадські доручення від кафедри, факультету, університету, обласної адмі­ністрації (працювала в Малій академії при університеті, була академнаставником, заступ­ником голови, членом профкому філологічного факультету, членом бюро факультетської організації товариства ”Знання”, очолювала факультетський осередок товариства ”Просвіта”, брала активну участь в організації та проведенні численних культмасових заходів на факуль­теті). Виступала на обласному радіо з питань мовної історії України, Закарпаття, публіку­ється на сторінках обласної та університетської періодики.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Сіксай Людмила Теодорівна
Наступний Сусліков Олександр Михайлович