Народився 17 листопада 1948 р. в Ужгороді. В 1966 р. по закінченні СШ №3 м.Ужгорода вступає на фізичний факультет Ужгородського державного університету. Спеціалізується на кафедрі теоретичної фізики. В 1971 р. здобуває кваліфікацію “фізик, викладач фізики”. Наступний рік працює стажером-дослідником ужгородського відділу інституту теоретичної фізики АН УРСР, після чого рік служить в армії. З 1974 р. працює в Проблемній НДЛ фізики електронних зіткнень Ужгородського державного університету (нині – Проблемна НДЛ фізичної електроніки Ужгородського національного університету). В 1977-1981 рр. заочно навчається в аспірантурі кафедри квантової електроніки Ужгородського університету і в 1982 р. захищає кандидатську дисертацію зі спеціальності “Фізична електроніка” на тему “Експериментальне і теоретичне дослідження механізмів збудження розпилених частинок при бомбардуванні металів іонами кілоелектроновольтних енергій”. З 1982 р. працює старшим науковим співробітником відділу емісійної електроніки вищезгаданої Проблемної лабораторії, а з 1986 року – завідувачем цього відділу. В 1996 р. переведений на посаду провідного наукового співробітника Проблемної лабораторії. 28 листопада 1999 р. в Інституті фізики НАН України захищає докторську дисертацію зі спеціальності “Фізична електроніка” на тему “Диференціальні характеристики емісії збуджених частинок при іонному бомбардуванні металів: методи, експеримент, теорія” і 15 березня 2000 р. йому присвоєно наукову ступінь доктора фізико-математичних наук. Вчене звання старшого наукового співробітника йому присвоєно 5 вересня 1984 р.
Найбільш вагомими науковими досягненнями В.Г. Дробнича слід вважати: загальний підхід до вимірювання найбільш інформативних диференціальних характеристик явища емісії збуджених частинок при іонному опроміненні поверхні різних матеріалів. Даний підхід узагальнено на випадок лазерного збудження частинок, що емітуються в основному і метастабільних станах; нові закономірності явища, які стосуються впливу на його диференціальні характеристики умов експерименту та ступеня збудження частинок. Встановлено, що атомна і іонна компоненти емісії збуджених частинок суттєво відрізняються одна від одної своїми диференціальними характеристиками та закономірностями поведінки останніх при зміні експериментальних умов. Одержано кількісні дані про найбільш фундаментальну характеристику вторинної емісії збуджених атомів – залежність імовірності збудження частинки від її швидкості; квантово-механічна модель явища, яка дозволила вперше теоретично продемонструвати значну ефективність так званого електронно-обмінного механізму збудження вторинних атомів. Галузі наукових інтересів: емісійна електроніка, фізика поверхні. Має 140 наукових праць, 5 авторських свідоцтв на винаходи. Співавтор монографій: Поп С.С., Белых С.Ф., Дробнич В.Г., Ферлегер В.Х. Ионно-фотонная эмиссия металлов. – Ташкент: ФАН, 1989. – 200 с.; Дробнич В.Г., Поп С.С., Есаулов В.А. Доплеровская томография потока атомных частиц. – Ужгород: Закарпаття, 1998. – 128 с.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
