Часом навчання в початковій школі стає стресом не тільки для дітей, але й для їхніх батьків.
Навчальні програми надто складні, не відповідають віковим особливостям дітей, підручники заплутані, правила важкі, а деякі теми безпідставно дублюються у різних класах.
Приміром, батьки жаліються, що табличку множення дитині задають вчити на літніх канікулах після першого класу, а 10 проектів з природознавства – зовсім непосильно для учня молодших класів. І таких прикладів – вдосталь.
Відтак, Міністерство освіти і науки та освітня платформа EducationalEra створили спільний проект, спрямований на розвантаження та осучаснення чинних навчальних програм.
Ініціатива мала дві хвилі публічних обговорень. В них могли взяти участь усі зацікавлені та ініціативні громадяни: освітяни, активісти, експерти та батьки.
Перша хвиля обговорення зібрала 2363 користувачів та 5356 коментарів. Друга – 1652 користувача та 2880 коментарі.
Метою проекту є підготовка Концепції нової української школи, що передбачатиме зміну програм, підручників, стандартів та підходів вчителів. Концепція впроваджуватиметься з 2018-го року.
Однак зміни до навчального плану вносяться вже сьогодні.
Що саме зміниться з нового навчального року “Українській правді. Життя” розповіливчитель початкових класів Київського НВК №240 “Соціум” Любов Гайова, заступником директора Київської спеціалізованої школи №194 “Перспектива” Наталія Пархоменко, завідувач кафедри педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Барна, доцент кафедри педагогіки Львівського ОІППО Дарія Біда та вчитель інформатики початкових класів БЦШ № 12 Наталія Саражинською, які за сумісництвом є модераторами розвантаження програм для початкової школи.
УКРАЇНСЬКА МОВА, ЛЮБОВ ГАЙОВА
Треба розуміти, що основне завдання курсу “Українська мова” – це навчити дитину висловлюватись у будь-якій ситуації.
На жаль, цього орієнтиру ніколи не дотримувались, бо програми були перевантажені теоретичним матеріалом. Пріоритетними були завчені правила.
В першому класі у “Букварі” автори давали малюнок, а під ним схему речення з чотирьох слів. Для дитини це – абстракція. Дітям важко втиснутися у 4 слова. Тому ми вилучили з програми схеми речення.
Тепер учень, виходячи з малюнку, складатиме речення з необмеженої кількості слів. Таким чином, ми не ставимо дитину в рамки.
Були також звукові схеми. Батьки між собою їх називали “Азбукою Морзе”. Уявіть, що 6-річному школяреві треба розібрати слово “ящірка“. Так-от, ми лишили тільки найпростіші слова для звукового аналізу. Наприклад, “ліс”, “мама” тощо.
А от складні, з погляду звукового аналізу, слова ми перенесли до третього класу. Там для цього є відповідна тема “Звуки і букви”. І вона вивчається протягом 37 годин.
З другого класу ми вилучили дві непосильні для дітей теми і також перенесли їх до третього класу: “Спільнокореневі слова” і “Правопис ненаголошених е/и”.
Ці теми потребували від дітей широкого словникового запасу, якого у другому класі в них не може бути. Наприклад, слово “зима”. Там “е” чи “и”? Треба підібрати споріднені слова, щоб перевірити. Як-от, “зимувати” або “зимовий”.
Натомість у другому класі ми зібрали усі правила переносу. Ця тема посильна для другокласників, позаяк вони вже пишуть у зошитах і щодня використовують перенос.
У третьому класі ми зробили революцію. Ми ввели такий тип мовлення, як есе.Орієнтувались на європейську освіту. Вчителі чомусь бояться слова “есе”, але цей спосіб висловлення думки найбільше відповідає віку дітей.
Дітям часто знімали бали не за їхні думки, а за недотримання структури. Форма була важливішою за зміст. А есе – жанр, що не має чітко визначеної структури і не претендує на вичерпність. Те, що треба для початкової школи.
Натомість забрали вимогу писати текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь, які мають чітку структуру.
У четвертому класі ми повністю вилучили складну тему “Правопис особових закінчень дієслів”. Приміром, “клеЇте” чи “клеЄте”? Ми перенесли цю тему до 5-го класу.
Також, що стосується усіх молодших класів, ми відсіяли трохи обов’язкових словникових слів. Вони були дещо архаїчними.
Приміром, “бетон”, “цемент”, “гектар”. Замість того ми осучаснили слова. Додали ті, якими дитина зможе користуватись в житті. До прикладу, слова “милосердя”, “співчуття”, “добросовісний”, “внесок”, “життєрадісний” тощо. Ті слова, які зараз на вустах, і сприяють розвитку емоційної сфери дитини.
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ, НАТАЛІЯ ПАРХОМЕНКО
Ми наповнили навчальну програму дисципліни іменами сучасних авторів: Сашко Дерманський, Леся Воронина, Володимир Читай, Зірка Мезантюк, Олесь Ільченко, Мар’яна Савка, Мар’яна та Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько.
Це вплине на розвиток читацького інтересу дитини, бо вони сучасники.
При оновленні кола читання ми зверталися за рекомендаційними списками авторів до Національної бібліотеки України для дітей, співпрацювали з електронними ресурсами, які займаються експертизою дитячої літератури, радились з головним редактором порталу “Простір української дитячої книжки” Тетяною Стус.
Зрештою, обрали тих авторів, які повторювались у всіх списках.
Ми мали кілька змістових ліній. Перша – це змістова лінія щодо формування і розвитку навичок читання.
Методикою так передбачено, що дитина, вперше почувши чи прочитавши твір, висловлюватиме його емоційне сприйняття. А потім вже вчителем ведеться робота, яка передбачає розвиток артикуляційного апарату дитини, сприймання цілого слова, фрази, далі – речення. Передбачені вправи на розвиток кута зору дитини.
Це все було в навчальній програмі, але ми його більш конкретизували. Урок обов’язково передбачатиме смисловий і структурний аналіз твору. Бо ж читання – це, перш за все, розуміння.
Оскільки читання має виховний потенціал, то діти з вчителем працюють над твором, складаючи характеристику персонажу. Ми внесли деякі правки.
Орієнтували вчителя на те, що треба визначати не позитивного і негативного героя, як це було колись. Потрібно щоб дітей вчили аналізувати вчинок дійової особи. Цим самим демонструємо дитині, що будь-хто може змінитися на краще.
На платформі найпоширенішим запитом був контроль навички читання.
Навичка читання – це кількість слів, спосіб читання, темп, виразність, правильність, розуміння. Однак проблема контролю навички читання була зумовлена не програмою, а ситуацією, в якій проводився контроль.
Темп читання не повинен бути пріоритетним при оцінюванні учня. Тому кількісні показники ми зняли. Тепер не має значення, скільки слів за хвилину дитина читає.
Для вчителів ми більш конкретно виписали теми, поняття і дії, над якими вони повинні працювати. В попередньому варіанті програми, замість тем, був опис методики викладання.
МАТЕМАТИКА, МАРІЯ БАРНА
Програма з математики за 2011 і 2015 роки, окрім позитивного, містила й таку математичну термінологію, яка не була достатньо зрозумілою, як учителям початкових класів, так і батькам. Тим паче дітям.
Автори окремих підручників використовують наукову математичну термінологію та навіть дещо спотворюють її. До того ж зовсім не зважають на вікові особливості першокласника.
Наприклад, у підручнику математики 1-го класу авторів Ф. Рівкінд та Л. Оляницької з’явилося визначення множини. Хоча програмою ці визначення не передбачалися!
У підручнику з математики для 1-го класу авторів М. Богдановича та Г. Лишенка вміщено приклади на додавання та віднімання з переходом через розряд в межах 20 та інші, непередбачені програмою завдання.
Варто було очікувати обурень, оскільки вчителі, діти і батьки в основному орієнтуються на шкільні підручники.
Наголошую, що першокласники не мають завчати напам’ять таблиці додавання і віднімання в межах 10, а учні 2-го класу – в межах 20.
На платформі були нарікання й на те, що в першому класі діти змушені вчити дії з числами в межах сотні. Справді, до 2011-го року у першому класі вчили дії з числами лише у межах 20. Проте наша робоча група дійшла спільної згоди, що повертати навчальну программу за 2011-й рік ми не будемо.
Все дуже просто. Коли дитина шести-семи років прийде з батьками до магазину купувати рюкзак, вона не побачить одиницю вартості нижче сотні.
В 1-му класі учні ознайомлюються з додаванням та відніманням без переходу через розряд в межах 100. Від них вимагається лише розуміння прийому порозрядного додавання і віднімання. А вимога набуття дитиною обчислювальної навички вимагається в 2-му класі.
Також батьки масово скаржаться, що на літні канікули після закінчення першого класу дітям задають вчити табличку множення. Так-от, цього в програмі немає! Діти повинні вчити табличку множення у другому семестрі другого класу. І лише до п’яти.
Щодо таблиць множення від 6–9, то учні 2-го класу можуть у обчисленнях користуватися цими таблицями. А от в 3-му класі ставиться вимога володіння школярами обчислювальною навичкою табличного множення та ділення. Себто без використання допоміжних матеріалів.
До того ж, у програмі ми реалізували принцип “ножиць” – це означає, що на уроках вчитель може розкривати зміст окремих тем ширше, а перевіряти і оцінювати той мінімум, що передбачений програмою.
Істотною ознакою оновленої програми є “розтягнення” у часі процесу навчання певних питань. Цей підхід застосовано і до таблиць множення та ділення. Вчитель має запропонувати учням достатню кількість вправ, щоб в результаті їх виконання відбулось не механічне запам’ятовування табличних результатів, а усвідомлене оволодіння відповідною обчислювальною навичкою.
З огляду на скарги, ми максимально вилучили вимоги з ключовим дієсловом “знає”. Для того,щоб вчителі не орієнтували учнів на механічне запам’ятовування навчальної інформації та її бездумне відтворення.
Відтак, у програмі зроблено акценти на діяльнісні результати: “застосовує”, “володіє обчислювальною навичкою”, “передбачає”, “розв’язує” тощо.
ПРИРОДОЗНАВСТВО, ДАРІЯ БІДА
Батьки скаржились на те, що підручники з природознавства складні навіть для них, що вже й казати про дітей… Дітям цікаво досліджувати, майструвати, подорожувати, а не читати сухі визначення та класифікації.
Учителі зазначали, що чинна програма перевантажена і потребує суттєвих змін, бо не відповідає віковим особливостям дітей.
Багато запитань було щодо організації проектної діяльності. Педагоги усвідомлюють важливість цієї форми роботи. Вона дає змогу дітям опанувати знання, необхідні для прийняття рішень у повсякденному житті.
Але в чинній програмі кількість проектів “зашкалювала“. У першому класі, наприклад, – 10.
До тем проектних робіт теж були зауваження. Уявіть, що у жовтні місяці, коли першокласники вивчили лише 10 букв, за програмою є проект “З чого виготовляють папір?“
Ми змінили та суттєво розширили тематику проектів (на вибір учителя), але зменшили їхню кількість: у першому класі обов’язкових два проекти, у 2-4-х класах – по чотири, з них один – дослідницький.
У першому класі зміст розділу “Моя країна – Україна” приведено у відповідність до вікових особливостей дітей.
Теми “Уявлення про пісок і глину як гірські породи”, “Склад ґрунту”, поняття “гірські породи”, “господарська діяльність людини” такі ж далекі першокласнику, як адронний колайдер. І це на платформі справедливо зауважували батьки.
Навіщо шестилітнім школярам вивчати абстрактні умовні позначення гір, рівнин, водойм, якщо вони не мають уявлення про ці форми рельєфу? Відтак, ми їх вилучили.
У програмі другого класу, яка базується на фенологічному принципі, упорядковано зміст першого розділу. Він тепер називається “Спостереження за порами року”.
Тема “Однорічні та дворічні рослини“ складна для другокласників, які лише почали знайомитися з явищами живої природи. Її перенесли до третього класу.
Вилучені теми “Утворення тіні від непрозорих предметів”, “Рух Сонця по небосхилу”, “Вимірювання довжини тіні від гномона”. Вони базуються на систематичних довготривалих спостереженнях, які вчителю складно організувати у двогодинному курсі.
Зі змісту програми третього класу вилучені поняття “світовий океан, його частини”, “теплопровідність і пружність повітря”, теми “Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею”, “Способи видобування гірських порід”, практичні завдання “Опріснення води” та “Встановлення джерел забруднення повітря”.
Суттєві зміни внесені до розділу, який раніше називався “Сонце – джерело енергії на Землі”. Тепер доступніше – “Енергія у твоєму житті”.
У розділ “Людина та її організм” додано тему “Нервова система”. Бо ж як без неї працюють усі інші системи, що вивчаються?
У програмі для четвертого класу внесено зміни у розділ “Сонячна система”. Повірте, діти здатні збагнути, чому Плутон позбавили статусу великої планети і він – карликова планета, а великих планет у Сонячній системі тепер лише вісім.
Уточнена термінологія. За міжнародними стандартами наша Галактика – Молочний Шлях, а Чумацький Шлях – це національний український топонім.
Немає на небі сузір’я Великий Віз (він же – Коромисло, Плуг, Лось, Віз, Сім Мудреців). Це – астеризм, сім яскравих зір, які легко запам’ятовуються за розташуванням на небі. А у сузір’ї Велика Ведмедиця – сотні зір і зоряних скупчень.
Вилучено тему “Розселення людей на Землі“, поняття “чисельність населення Землі“,“континенти“, “частини світу“, детальні плани розповіді про материки та природні зони, які діти вивчатимуть у курсі географії у старшій школі.
Початківцям доводиться працювати зі стандартною фізичною картою, спеціальні карти для них лише розробляються. Але ж є чудовий світовий досвід – захопливі карти польських авторів “Мандрівка материками, морями та культурами світу“. Є переклад й українською.
Розвантаження програми дає змогу вчителеві спланувати більше уроків на природі, збільшити кількість екскурсій, розширити тематику проектів і залучити дітей до активних методик навчання, спостережень і дослідництва, набуття досвіду природоохоронної діяльності та застосування його у життєвих ситуаціях.
ІНФОРМАТИКА, НАТАЛІЯ САРАЖИНСЬКА
Розвантаження та осучаснення програми початкової школи з курсу “Інформатика“насамперед було спрямоване на підтримку решти навчальних предметів.
Приміром, електронні карти, атласи, які ми радимо використовувати, дотичні до природознавства.
Електронне читання допоможе у вивченні української мови та літературного читання як шкільних предметів.
Перегляд в мережі картин художників та віртуальні подорожі музеями стануть у нагоді в образотворчому мистецтві. Все це учень тепер вивчатиме на уроках інформатики.
Загалом, з програми вивчення інформатики видалено 11 тем, не додано жодної нової теми. Багато з них осучаснені.
До прикладу, тему “Складові комп’ютера”, що вивчалася в другому класі, видалено, як результат численних побажань дописувачів на EducationalEra. Позаяк на зміну стаціонарним комп’ютерам зараз прийшли планшети, смартфони та ноутбуки…
Комп’ютерного забезпечення часто не вистачає для усіх початкових класів. Тому, розвантажуючи програму, ми керувались тим, щоб діти могли на уроках інформатики користуватися й власними ґаджетами.
У другому класі була тема “Історія обчислювальної техніки”, яку ми вилучили зовсім. Вона не відповідає віковим особливостям сприймання дитини молодшого шкільного віку.
Ми спрощували терміни. Наприклад, до терміну “інформація” існують синоніми, як-от “повідомлення”, “відомості” та “дані”.
В деяких випадках науковці забороняли використовувати слово “інформація”. Наприклад, новини містять не “інформацію”, а “відомості”. Для дитини ці чотири абстрактні поняття досить складно навчитись розрізняти по-науковому. Сприймати абстрактні поняття людина починає лише з 10 років.
Щодо теми “Об’єкти” та словосполучення “значення властивостей об’єктів”, то чомусь автори підручників вирішили, що термін дитині потрібно вживати у своєму мовленні. Знову ж таки, це поєднання трьох абстрактних понять. Ми їх вилучили.
Слова “процес”, “операція” були замінені терміном “дія”. Це доступна для дитини мова.
В “Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів” програми відтепер з’явилась частина “Учень/учениця використовує в своєму мовленні” до кожної теми, щоб уникнути бажання авторів підручників використовувати складні терміни знову.
Це мають бути звичайні слова: “Інтернет”, “браузер” тощо.
Програма з інформатики була оновлена з дотриманням принципу концентричності. Приміром, тема “Графіка” розглядалась лише в другому та четвертому класах.
Тепер вона є з 2-4 класи включно. Діти можуть малювати не лише в одній програмі, що встановлена на стаціонарному комп’ютері, а в різних графічних редакторах.
А ще учні можуть вчитися змінювати фото в мобільних додатках. Вчитимуться орієнтуватись в електронних картах, щоб принаймні в 4-му класі мати змогу визначити свій шлях, використовуючи ґаджети.
Також ми додали до теми “Текст” такі дві підтеми: “Сприймання тексту в електронних книгах” та “Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки”.
Марія Марковська, УП. Життя
