Народилася 16 квітня 1932 р. в с. Вишні Ремети Берегівського району Закарпатської області в родині вчителів. Батько – Мандзюк Микола Миколайович – був обраний послом Сойму Карпатської України (1939), а мати – Мандзюк Ганна Іванівна – керувала соціальною опікою в Карпатській Україні (1938-1939). Закінчила Ужгородську середню школу №2 з золотою медаллю (1949), медичний факультет Ужгородського державного університету (1955). Працювала за направленням головним лікарем Синевирської дільничної лікарні (1955-1957), згодом районним терапевтом і завідуючою терапевтичним відділенням Між гірської центральної районної лікарні (1957-1959). З 1960 р. працює на кафедрі терапії Ужгородського національного університету, пройшовши шлях від асистента до доцента і професора. Кандидатську дисертацію захистила в 1964 р., докторську – по передракових станах шлунку – в 1971 р. Перша жінка на Закарпатті, яка стала доктором наук.
Завідувала кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжДУ (1981-1997). На даний час – директор організованого за її ініціативою єдиного в Україні науково-дослідного інституту фітотерапії (1992) та з 1997 р. професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжНУ. Засновник відомої в Україні та за її межами школи гастроентерологів, керувала лікувальною роботою клініки Закарпатсько гастроентерологічного диспансеру. Постійний консультант санаторно-курортної служби Закарпаття. Розробила концепцію з оздоровлення потерпілого від аварії на ЧАЕС населення України, яка базується на використанні фітопрепаратів та фітопродуктів імунокорегуючої, онкопротекторної та антисклеротичної дії. Виступала з науковими доповідями перед вченими України, Росії, Грузії, Чехії, Словаччини, Німеччини, Канади. Новатор розробок чисельних методик діагностики і лікування патології органів травлення. Наукова роботу в основному направлена на вивчення передракових станів шлунка, мембранного травлення, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювань печінки, кишок, вивчення впливу радіації на органи травлення, розвантажувально-дієтичного лікування, природно-оздоровчого лікування, фітотерапії при захворюваннях внутрішніх органів.
Десять років була головою координаційного центру країн РЕВ з проблеми „Епідеміологія передпухлинних захворювань органів травлення”, членом проблемної комісії АН СРСР з питань профілактики раку та передракових станів. Почесний член наукового товариства гастроентерологів Академії наук Чехії. З 1991 р. очолює обласну організацію Союз Українок, обрана Почесним членом Союзу Українок. Головний редактор науково-популярного журналу „Родина”. З 1996 р. О.М.Ганич – член координаційної ради Закарпатської обласної державної адміністрації з питань жінок, сім’ї та молоді. У 1995-1999 рр. працювала експертом Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів України. Член правління Асоціації терапевтів та гастроентерологів України, голова Закарпатської обласної секції гастроентерологів.
Понад двадцять років працювала художнім керівником та головним диригентом хорової студентської капели УжНУ та медичного факультету. Написала музику до численних народних пісень, коломийок. Налагодила тісні плідні контакти з організаціями українок США, Канади, Англії і залучила велику гуманітарну допомогу для потерпілого від паводків (1998, 2001) населення Закарпаття. Розробила і керує програмою по реабілітації потерпілих від стихійного лиха краю.
О.М.Ганич є автором або співавтором 12 винаходів та патентів, 15 рацпропозицій. Автор понад 280 наукових праць, 12 монографій, 20 навчальних посібників та підручників. Підготувала 5 докторів та 12 кандидатів наук. Нагороджена орденом Княгині Ольги (2000), відзнакою „За гуманізм” Союзу Чорнобиль України, медалями „За трудову доблесть” та „Ветеран праці”. Домінант „Золотої книги України” (2000). Має почесні грамоти Міністерства освіти і науки України, Закарпатської обласної державної адміністрації та обласної ради.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
інформація станом на 2005 рік
