На Закарпатті промоніторили використання державної мови в закладах загальної середньої освіти


Дослідження проводилось Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови, з метою виявлення та відстеження тенденцій щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти; визначення чинників, що впливають на мову спілкування учасників освітнього процесу в повсякденному житті та сприяють посиленню їхньої мотивації до підвищення рівня володіння українською мовою.

Дослідження відбувалось шляхом онлайн-анкетування з 19 квітня до 4 травня 2023 року. Для розрахунку репрезентативної вибірки був використаний імовірнісний метод формування вибірки, яка охопила 70% закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО), розташованих у сільській місцевості, та 30% ЗЗСО, розташованих у містах. Всього в опитуванні взяли участь 646 учнів/учениць, 453 батьків здобувачів освіти та 128 учителів з 16 закладів загальної середньої освіти нашого краю.

Дослідження показало позитивну динаміку щодо забезпечення функціонування української мови в освітньому процесі ЗЗСО Закарпатської області.

Так, за останні два навчальні роки вчителі Закарпатської області продовжують використовувати україномовні навчальні матеріали під час підготовки до навчальних занять (91% – 95%). Залучення російськомовних матеріалів на уроках знизилося з 0,5% до 0%. Це свідчить про зміцнення ролі української мови як основної мови навчання.

Ця тенденція також відображається у відповідях батьків учнів/учениць і старшокласників. Вони підтверджують, що уроки проводяться тільки українською мовою.

За останній рік спостерігається збільшення використання української мови як в контенті, так і в комунікації. Це свідчить про підвищення інтересу та підтримку державної мови серед молоді. Зниження використання російськомовного контенту також вказує на позитивні зміни в мовних уподобаннях.

Отримані дані є підґрунтям для подальшого розвитку та підтримки української мови серед учнів/учениць, а також для сприяння її використанню в цифровому середовищі.

Результати дослідження засвідчують, що вивчення само- та взаємооцінки рівня володіння державною мовою учасниками освітнього процесу виявили позитивні тенденції. Високо оцінили рівень володіння українською мовою вчителями 95% учнів/учениць і 87% їхніх батьків. Крім того, 98% педагогів також високо оцінили своє володіння українською мовою, а 90% дали високий рівень володіння українською мовою своїм колегам.

Опитування показало, що 58% батьків не задоволені рівнем знань своїх дітей з української мови та 55% з української літератури, оцінюючи рівень знань своїх дітей як середній, початковий чи низький.

Є розбіжності між оцінками мовних навичок батьків і вчителів. 79% батьків учнів/учениць високо оцінили свої знання з українською мови. Однак тільки 55% вчителів вважають, що батьки вільно володіють державною мовою, а 38% стверджують, що вони мають середній рівень. Стосовно учнів/учениць, то 67% батьків оцінили знання дітей рівнем вільного володіння, тоді як 43% вчителів вважають, що учні/учениці мають середній рівень володіння українською мовою (рис.1).

Рис. 1. Рівень володіння українською мовою середовища вчителів (відповіді вчителів)

Серед чинників, які перешкоджають використанню державної мови учасниками освітнього процесу в повсякденні:

  • мова контенту в Інтернеті (36% педагогів);
  • вплив російськомовного середовища (8% батьків зазначили, що діти мають звичку спілкуватися з іншими людьми поза школою російською/іншою мовою, 31% вчителів зазначили, що діти мають звичку розмовляти недержавною мовою, також про це зазначили 25% учнів/учениць; 15% учнів/учениць наголосили про відсутнє середовище, де діти можуть вільно спілкуватися українською, а 12% старшокласників зауважили про упереджене ставлення свого оточення до української мови);
  • на недостатній рівень володіння українською мовою вказали 27% вчителів і 13% учнів / учениць.

Результати дослідження рівня мотивації учасників освітнього процесу для вдосконалення знань з української мови показали, що 78% учнів/учениць висловили бажання додатково розвивати або покращувати свої знання з української мови. Однак тільки 39% із них фактично скористалися такою можливістю. Меншу зацікавленість в освітніх платформах мали батьки, тільки 14% з них удосконалювали свої знання з української мови (рис.2).

Рис. 2. Використання учасниками освітнього процесу курсів/платформ з вивчення українською мови

Попри невисоку статистику використання освітніх платформ/курсів із вивчення та/або вдосконалення знань з української мови 94% вчителів і 91% батьків учнів/учениць вважають, що потрібно й надалі розвивати таку мережу освітніх платформ / курсів, адже це є класичним елементом у досягненні високого рівня володіння українською мовою.

Джерело: Управління Державної служби якості освіти у Закарпатській області

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній Оголошено лауреатів акції «Письменник за прилавком» (фото)
Наступний 13 закарпатських учителів математики та української пройшли сертифікацію-2023