Допис зі сторінки у Фейсбуку журналіста Олексія Братущака.
“Профспілкова молодь вона така: акції протесту проводить прямо під кабінетом свого керівника. І хтось ще буде розповідати, що їх врятує «покращення»? Совок потрібно викорінювати, а не покращувати.
А тепер Федерація профспілок розпочинає «студентську» акцію – «Профспілки. Боротьба за Україну». Акція проти законопроекту 3474. Почитайте на сайті профспілок, як вони захищають студентів, і як їм у цьому заважає Міносвіти. Там дуже цікаві перли.
Але з цієї історії потрібно зробити правильний висновок. Автори законопроекту 3474 вирішили піти в лобову атаку з шаблями проти танків. І товаришів із 3474 можна привітати. Вони свого досягли. Профспілки об’єднуються і йдуть в атаку. І студентське самоврядування програє вже на старті.
А все чому? Бо кампанію проти профспілок потрібно було починати на тому історичному етапі, коли досягаєш певного рівня розвитку. Коли можеш вести бій на рівні, а ще краще – коли маєш сильніші позиції.
Елементарні правила військового мистецтва. Плануй, стягуй сили, проводь розвідку, тихо-мирно підходь у притул і намагайся знищити супротивника миттєво. Це переможна тактика.
А коли ти починаєш демонстративно – парадом – йти на супротивника та ще й іноді пострілювати в повітря, то не дивуйся, що супротивник тебе зустріне у повній бойовій готовності.
Розповідаєш, пояснюєш, плануєш, а тут з’являється купка експертів, які з шаблями на танки пруть, і тепер сиди і думай, що з цим робити.
Ну що ж, можна подякувати лобістам 3474, ліквідація студентських профспілок після цього таки відтягнеться в часі. А як це вплине на політичну ситуацію в освіті можна лише здогадуватися”.
