Народився у місті Берегові в 1951 р. Доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри електронних систем Ужгородського національного університету, відмінник освіти України, академік Академії інженерних наук України, віце-президент Закарпатського регіонального відділення Малої академії наук, член Міжнародної спілки професорів Угорщини.
У 1975 р. започаткував лазерно-плазмові дослідження в УжНУ, створивши лабораторію з вивчення взаємодії лазерного випромінювання з поверхнею твердого тіла. В якості наукового керівника і відповідального виконавця госпдоговірних тем керував роботою наукового колективу з розробки пристроїв квантової електроніки, в т.ч. для космічних апаратів. Основні дослідження стосуються лазерної мас-спектрометрії, лазерного напилення плівок, розробки проекційних систем на основі лазерів на самообмежених переходах та ексимерних лазерів. Упродовж більше ніж 20 років він є відповідальним виконавцем і керівником наукових тем. У 2004 р. проект “Детектор корпускулярних потоків” запропонований професором Опачком І.І. – став переможцем конкурсу Національного космічного агенства України “Український молодіжний супутник”.
Професор Опачко І.І. фахівець в галузі фізичної та квантової електроніки, автор більш ніж 150 наукових праць, 10-ти винаходів, монографії “Фізика, техніка і практика застосувань лазерів на самообмежених переходах” (Київ, “Наукова Думка”, 2004). Винаходи професора Опачка І.І. стосуються створення пристроїв квантової електроніки з застосуванням лазерних нанотехнологій, а саме: “Пристрій для створення гетерогенних структур”, “Спосіб створення періодичних струкутур”, “Спосіб отримання халькогенідів кремнію” , “Пристрій для створення об’ємної газорозрядної плазми”, “Часово-пролітний мас-спектрометр” та інші. У 1990 р. Іван Іванович був науковим керівником науково-дослідної теми, в рамках якої був запропонований оригінальний спосіб лазерного очищення ілюмінаторів космічних апаратів, і яка була виконана на замовлення НВО “Енергія” і безпосередньо пов’язана із польотом космічного корабля човникового типу “Буран”. Під науковим керівництвом пофесора Опачка І.І. захищені 3 кандидатські дисертації, працює 1 докторант і 6 пошукачів.
Опубліковані праці, які ілюструють тематику наукових досліджень вченого: Опачко И.И. Особенности использования лазерной плазмы в физических экспериментах. УФЖ, 24, №6, с.766-773, 1979; Опачко И.И. Особенности использования многозарядных ионов лазерной плазмы для изучения их взаимодействия с поверхностью твердого тела. ЖТФ, 49, в.6, с.1759-1761, 1979; Опачко И.И. Особенности конденсации пленок компонентами плазмы, созданой наносекундными лазерными импульсами. ЖТФ, 51, в.2, с.439-442, 1981; Опачко И.И. Эффекты взаимодействия наносекундного лазерного излучения с поверхностью, наблюдаемые с помощью лазерного проекционного микроскопа. ТВТ, №5, 27, с.1020-1023, 1989; Opachko I.I., Shimon L.L. Interaction of CVL radiation with surface of solids. SPIE-2110, p.250-267, 1993; Opachko I.I. Interaction of CVL radiation with solids: application to mass-spectrometry. NATO ASI Series Publised Metal Vapour Lasers, v.5, p.411-444, 1996; Опачко І.І., Шимон Л.Л., Хом’як Б.Я. Динаміка іонної емісії при резонансному і нерезонансному поглинанні лазерного випромінювання плазмою на поверхні твердого тіла. Журнал фізичних досліджень. т.1, №1, с.46-51, 1996; Опачко І.І. Четвертьстолітній етап лазерно-плазмових досліджень в Ужгородському держуніверситеті. Вісник Ужгородського університету. т.6, 51-65, 2000; Опачко І.І. Модель лазерної очистки ілюмінаторів космічних апаратів. Космічна наука і технологія. т.8, №1, с.28-31, 2002; Опачко І.І. Про можливість проведення маневрів космічних апаратів в умовах прямої сонячної засвітки. Космічна наука і технологія. т.9, №1, с.183-184, 2003; Опачко І.І. Про можливість дистанційного мас-спектрометричного аналізу поверхні космічних об’єктів. Космічна наука і технологія. т.10, №1, с.39-40, 2004.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
