21 червня закарпатські журналісти мали змогу на власні очі побачити, як виглядає найдавніша кам’яна церковна будівля Закарпаття – Горянська ротонда – після відновлювальних робіт. Однією з проблем збереження унікальних фресок ХІV століття було надмірне зволоження стін.
Аби уникнути цього, з дозволу Міністерства культури України було зроблено водовідведення від фундаменту пам’ятки. Також було замінено цементний тиньк, яким покрили ротонду у ХХ столітті, на традиційний вапняний, внаслідок чого стіни пам’ятки почали дихати. Уже нині видно результат цих робіт – внутрішні стіни висохли, зникла пліснява, і навіть фрески стали виглядати виразніше.
Нині пам’ятка перекрита ґонтом, який починає нищитися від сонця та дощів. Тому є потреба обробити його захисним розчином. Як повідомив настоятель горянської парафії отець Богдан Савула, віряни хочуть поміняти бляшаний купол, встановлений в ХХ столітті, на ґонтовий, який би більше відповідав статусу пам’ятки. Також замінено вхідні двері, які більше передають дух минувшини. Таку ж заміну планують зробити і з вікнами.
Під час археологічних робіт, що передували водовідведенню, було знайдено монети ХІV століття, що, за словами мистецтвознавця Михайла Приймича, дозволяють датувати Горянську ротонду цим часом. Окрім того, під час зняття тиньку було виявлено портал (вхід) до нави (пізнішої прибудови) з північного боку, про який дослідники нічого досі не знали. Чіткіше окреслився й колишній вхід до ротонди, який нині закладений камінням.
За словами головного спеціаліста із питань охорони культурної спадщини департаменту культури Закарпатської ОДА Томаша Сопка, Горянська ротонда за комплексом розписів належить до трьох найвизначніших пам’яток давнього церковного мистецтва України поряд із Софіївським собором та Кирилівською церквою в Києві.
Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Міланнаголосив, що Церква виконує велику роботу з відновлення історичних пам’яток. Тому вітає і сприяє наближенню їхнього вигляду до первісного.
Цікаво, що відновлювальні роботи в Горянській ротонді були зроблені не за державний кошт. У 2018 р. заплановано проведення міжнародної наукової конференції з участю вітчизняних науковців із Києва, Львова, Ужгорода та фахівців з Угорщини, Словаччини і Польщі, після чого розроблять реставраційне завдання та проектно-кошторисну документацію на продовження ремонтно-реставраційних робіт давнього храму.
Медіацентр УжНУ
){kind=link}