Міністерство освіти і науки спільно з Національною академією педагогічних наук, громадськими організаціями, експертами суттєво доопрацювало законопроект «Про освіту». Про це повідомив заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей під час презентації оновленої редакції проекту закону на розширеному засіданні Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України 27 січня 2016 року.
За словами заступника Міністра, проект доповнений 10 новими термінами, зокрема, терміном «освітня послуга». Також удосконалено перелік освітньої діяльності та введено державно-громадське, державно-приватне партнерство.
«Вперше на законодавчому рівні передбачено можливість створення батьківських рад як органів громадського самоврядування в закладах середньої та професійної освіти», – підкреслив Павло Хобзей.
У законопроекті «Про освіту» закладено важливу гарантію про те, що кошти отримані від використання вивільнених приміщень, ліквідованих державних та комунальних закладів освіти використовуються виключно на освітні потреби.
«Ці кошти повинні бути скеровані тільки на розвиток закладів освіти», – наголосив заступник Міністра.
Як зазначив Павло Хобзей, у доопрацьованій редакції закону посилено зміст і механізми реалізації академічних доброчесностей. Зокрема, удосконалено визначення цього терміну та розкрито, як дотримуватися академічних доброчесностей вчителям, викладачам, науковцям і здобувачам освіти. Законопроектом визначено, що до порушень академічних доброчесностей належать плагіат, фабрикація, обман, списування, хабарництво. Також запропоновано запровадити новий вид юридичної відповідальності – академічна відповідальність.
Окрім того, у законопроекті залишається наявна щомісячна надбавка для науково-педагогічних працівників за вислугу років, а також запроваджується мотиваційна складова у вигляді 20% посадового окладу для тих вчителів, які готові добровільно пройти сертифікацію.
За словами заступника Міністра, у доопрацьованій редакції проекту закону визначені складники системи освіти. В частині про формальну освіту, що здобувається на відповідних рівнях, кожному з них передбачені відповідні рівні Національної рамки кваліфікацій. Наприклад, дошкільна освіта відповідає 0-ому рівню рамки, початкова – І-ому рівню, а освітньо-науковий рівень вищої освіти відповідає VIII-XI рівням. Також визначено рамки системи забезпечення якості освіти, зокрема, закладені чіткі інструменти процедури і заходи забезпечення якості освіти такі, як ліцензування освітньої діяльності, акредитація освітніх програм, зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, інституційний аудит, моніторинг якості навчання, атестація та сертифікація педагогічних працівників. Вводиться норма про те, що атестація здобувачів середньої освіти передбачається виключно у формі ЗНО після 9-го і 12-го класів.
Законопроект пропонує запровадити 12-річну школу. У його прикінцевих положеннях визначається, що навчання учня за програмою 12-річної школи повинно починатися 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – 1 вересня 2022 року, для профільної середньої освіти – 1 вересня 2018 року.
«Старша школа зазнає більше змін, адже основна мета запровадження 12-річної освіти – зменшити навантаження на учня, надати йому право обирати предмети у старшій школі та запровадити профільну старшу школу», – пояснив Павло Хобзей.
На думку Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілії Гриневич, у проекті закону ще потрібно доопрацювати деякі питання щодо з змісту освіти , очікуваних результатів, специфіки вікових категорій та взаємозв’язку освіти з ринком праці.
Рішенням Комітету з питань науки і освіти ВР України законопроект «Про освіту» відправлено на повторне читання в Комітет, де він буде доопрацьовуватися. На це у профільного комітету є 30 днів, потім законопроект «Про освіту» буде розглядатися у Парламенті, повідомили на сайті МОН.
