Хустські відкриті екскурсії започаткували екс-проректори Ужгородського університету, завідувачі соціогуманітарних кафедр, професори Роман Офіцинський та Федір Шандор у присутності мера Володимира Кащука і секретаря міської ради Володимира Ерфана. Першу екскурсію провів натхненник відзначеної ініціативи Федір Шандор. Її маршрут проліг велелюдною магістраллю – вулицею Карпатської Січі. На відміну від Ужгорода, Хуст за останні роки докорінно змінився – так що його центральна частина стала б окрасою будь-якого міста в розвинутій країні світу. У цьому значна заслуга народного депутата Валерія Лунченка й мера Володимира Кащука.
Провідний екскурсовод краю стисло зупинився на історичних віхах столиці Карпатської України. Заселення місцевості розпочалося 150 тисяч років тому. Як укріплене поселення, Хуст існував у Х столітті. Кам’яний замок будували століття – розпочали 1090-го, закінчили 1191-го. Він функціонував протягом шести віків. У середньовіччі Хуст лежав на сухопутному і водному шляхах, якими возили сіль із копалень Солотвина. Екскурсанти побачили важливі пам’ятки, зокрема костел св. Єлизавети 1380 року, що належить до укріплених типів храмів. Навколо костелу оборонна стіна з двома воротами. До 1523 року костел був католицьким, відтак і донині є протестантським (кальвіністським).
Римо-католицький костел св. Анни зведено у 1799–1802 роках. Тут зберігається сентолтар – святий вівтар – зроблений із золота в Туреччині й символізує тіло Ісуса Христа. До речі, у 1661‒1662 роках Хуст обложили турецькі війська, але не взяли. Ці події висвітлені очевидцем ‒ письменником Евлія Челебі у «Книзі мандрів». Серед новітніх пам’яток міста привертає увагу монумент на честь загиблих у Другій світовій війні, збудований 1971 року за проектом архітектора С. Шолтеса і скульптора Г. Чумакова.
Наприкінці змістовної розповіді професор УжНУ Роман Офіцинський вручив Хустському міському голові В. Кащуку символічний подарунок – книжку «Екскурсії Ужгородом», що стала квінтесенцією щонедільних мандрівок обласним центром під орудою професіональних знавців минулого. Видання активно використовується у середніх і вищих школах. Так, недавно учні ужгородської Лінгвістичної гімназії імені Тараса Шевченка взяли участь в історично-краєзнавчому квесті «Мистецька спадщина Ужгорода». В його основу лягли матеріали посібника «Екскурсії Ужгородом» за редакцією професора Р. Офіцинського.
Естафету відкритих екскурсій Хустом Федір Шандор передав місцевому краєзнавцю Сергію Прокопу. Їх проводитимуть першої неділі щомісяця. Тобто протягом року відбудеться 12 тематичних подорожей стародавнім містом над Тисою, що увійдуть до книжки, яка побачить світ у «Серії навчальних видань з історичного екскурсознавства Закарпаття». Власне, «Екскурсії Ужгородом» і стали першою ластівкою цієї серії.
