Дев’ятикласники складатимуть ЗНО вже з 2018 року

Теперішні семикласники складатимуть ЗНО після 9 класу

У 2018 році учні, які закінчать дев’ятий клас і захочуть продовжити здобувати середню освіту, муситимуть скласти зовнішнє незалежне оцінювання. Далі, залежно від нахилу й академічних досягнень дитини, — навчання за трьома напрямками:

1 — загальноосвітній багатопрофільний академічний ліцей для школярів, які планують вступати до вузів,

2 і 3 — спеціальна освіта:

• ліцей — готуватиме кваліфікованого робітника,
• коледж — керівника середньої ланки на виробництві чи у сфері послуг.

З атестатом професійного ліцею чи коледжу можна вступати до університету.

Для можливості вибирати предмети для поглибленого вивчення має бути більше учнів у ліцеях

У ліцеї може бути не менше 75 учнів на паралелі. Або 100, якщо заклад багатопрофільний. Учні вибиратимуть предмети для поглибленого вивчення — не більше восьми на семестр. Маємо подолати неефективну багатопредметність у школі.

Про новації у середній освіті, які будуть запроваджені після прийняття нового закону “Про освіту”, читайте також у публікації “Школу хочуть зробити 12-річною, а ЗНО – після 9 класу”.

У містах із цим проблем немає. А от у сільській місцевості учнів мало. У 80 відсотках шкіл є один клас, у якому не більше 20 учнів. Тож багатопрофільних ліцеїв тут буде мало. Треба або довозити на навчання, або влаштовувати пришкільні гуртожитки.

На один район буде 3 старші школи

Старшу школу організовуватимуть після децентралізації й адміністративно-територіальної реформи.

Дошкільна, початкова й основна школа по дев’ятий клас будуть підпорядковані об’єднаній громаді. А старша — повіту, об’єднанню кількох районів.

На один теперішній район буде приблизно три старші школи. На конкурсній основі обиратимуть керівників. Директору надамо право набирати вчителів.

Не буде потреби в репетиторстві

Зараз у старших класах є 14 предметів на семестр.

Один урок на тиждень, за словами заступника міністра, — це неефективно. У профільній школі учні матимуть у семестрі сім-вісім предметів. Частина з них обов’язкові — українська мова, іноземна. Частина — за вибором учня. Вибиратимуть також рівень — загальний чи поглиблений.

Відпаде необхідність у репетиторстві. Якщо дитина у фізико-математичному ліцеї має на тиждень вісім годин математики, а у звичайній школі — чотири, то на ЗНО вони будуть у нерівних умовах. Ще чотири години треба надолужувати з репетитором.

У нас на одного вчителя припадає 8 учнів, в інших європейських країнах — 17

Щоб підняти зарплату — спершу треба оптимізувати школу. Один з показників ефективності — скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас — вісім. У європейських країнах — 17. Зарплата забирає майже 80 відсотків виділених на школу коштів. Підняти удвічі зарплати при тій же кількості вчителів не вдасться.

Не можна проводити реформу, не змінюючи умов ­праці. Щоб учитель захотів добиратися до школи в інший населений пункт, треба його ­заохотити не лише грошима. Мають бути обладнані лабораторії, кабінети — біології, фізики, географії. Попри скрутну економічну ситуацію, уряд виділив 100 мільйонів гривень на обладнання, цифрові лабораторії в кабінетах фізики.

Щоби проводити реформи в освіті… треба змінити судову владу

Якщо хочемо робити реформи, найперше слід змінити судову владу. Це дасть ефективність у всіх галузях. Ось зараз батьківський комітет пише заяву про звільнення негуманного вчителя, а директор не може його звільнити. Бо той відсудить і повернеться до школи.

“Видатки на освіту не покривають нічого, крім комуналки й зарплати. Все, що є у школі, — заслуга батьків. З іншого боку — як це зробити прозорим? У цих економічних умовах школа буде розраховувати на допомогу громади”, – Павло Хобзей.

Але в базовому законі про освіту є стаття “Академічна доброчесність”. Ідеться про інший бік корупції — списування. Треба заборонити друкування книжок, що дають готові розв’язки задач. Це така сама крадіжка, як і матеріальної речі.

Краще зразу здобувати робітничу спеціальність, ніж потім перекваліфіковуватися

80 відсотків ­випускників шкіл продовжують ­навчання у вишах. Лише 20% ідуть у професійну освіту.

Люди з вищими освітами не можуть знайти роботу, йдуть на біржу праці, перекваліфіковуються на робітничі професії. Це недоцільно. Нормальна пропорція 40 на 60, де 60 відсотків — абітурієнти вузів.

У Союзі заводи давали обладнання для профтехучилищ. В незалежній Україні училища перейшли в підпорядкування освіти, заводи позакривалися. Навчальне обладнання дороге. Тому будуть створені регіональні професійні заклади шляхом об’єднання кількох нинішніх.

Коротко про Павла Хобзея

народився в місті Інта, Комі АРСР. 1969‑го родина переїхала до Калуша Івано-Франківської області. Батько — гірничий інженер, політв’язень і громадський діяч. Помер 2006 року. Мати теж була в українському підпіллі, репресована. Мешкає у Львові.

Навчався у Київській фізико-математичній школі-інтернаті при Університеті імені Шевченка. Закінчив механіко-математичний факультет та аспірантуру КНУ, докторантуру Академії державного управління при президентові України. Кандидат фізико-математичних наук.

Працював в Інституті прикладних проблем механіки й математики у Львові. Був першим директором фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті імені Франка.

Вісім років очолював міське управління освіти у Львові та п’ять років — обласне. Керував регіональним центром тестування фонду “Відродження”. Був проректором Українського католицького університету.

21 жовтня 2015 року призначений заступником міністра освіти й науки.

Захоплюється класичною музикою. Мріє поїхати в Тибет.

Мешкає у Львові. Дружина Наталія — діалектолог, завідувач відділу української мови Інституту українознавства, керівник проекту і співавтор “Львівського лексикону”. Мають двох синів.