Важливо й цікаво:

Для оновлення школи треба змінити трудове законодавство щодо пенсіонерів, – експерт

є 2 коментарів

Таку думку обґрунтував Сергій Горбачов, директор СШ №148 м. Києва, у публікації на Українській правді. Життя. Подаємо текст публікації Сергія Горбачова.

Учителі-пенсіонери

Щоб українська освіта стала якісною та відповідала вимогам часу, треба змінити дуже багато – зміст освіти, фінансування, систему управління тощо – все це потребує великих зусиль та часу.

Але є дещо, що ми можна зробити просто зараз – і практично без витрат часу та грошей: для цього треба лише змінити одну норму законодавства про працю. І хоча реалізація такої пропозиції, звичайно, не вирішить всіх проблем освіти, вона, на мою думку створить нові шанси для її оновлення.

Те, що я зараз напишу, може виглядати “нелюдяним”, але це треба сказати. Бо це – відчутний бар’єр на шляху до нової школи, який зараз створює цілком виразні проблеми.

Так от: переконаний, що для оновлення школи життєво потрібен закон, за яким педагог-пенсіонер не має права на “безстрокову трудову угоду”.

Тобто, коли педагог досягає пенсійного віку – він може претендувати тільки на контракт терміном від 1 до 3 років.

І кожного разу після закінчення терміну контракту – обов’язковий конкурс на посаду, у якому пенсіонер також має право взяти участь.

Якщо педагог-пенсіонер доведе, що він “у гарній формі” і йому нема гідної заміни – хай працює далі на користь дітям.

Якщо ж на конкурсі перемагає інший фахівець: щиро дякуємо педагогу за працю – і хай заслужено відпочиває.

До речі, перемогти на конкурсі не обов’язково має більш молода людина: це може бути також педагог-пенсіонер, але такий, що більше відповідає вимогам часу.

Як провести такий конкурс, за якими критеріями визначати, чи може людина працювати далі – окрема тема.

На загал, головними критеріями мають бути здатність завоювати довіру дітей та батьків, бути сучасним, мати (вибачайте, але це важливо) достатньо здоров’я та психологічної стійкості. А це можна визначити через рівень знань та компетентностей учнів педагога, через опитування дітей і батьків, через кількість “лікарняних” за попередній період, за допомогою психологічних тестів. Було б бажання це робити.

Недавній мій пост на цю тему у Facebook викликав дійсно бурхливу реакцію: більше тисячі вподобань і багато відгуків. Більшість відгуків – схвальних. Причому – від людей різного статусу та соціальної позиції: батьки, вчителі (саме так – вчителі!), управлінці освіти, журналісти, бізнесмени… Бо проблема таки болюча – і її відчувають практично всі, хто пов’язаний з освітою.

Однак були і негативні відгуки, найчастіше на кшталт “Ви що, пропонуєте вигнати зі школи всіх пенсіонерів?”.

Звичайно, ні: пропонувати таке було не тільки аморально, але й просто нерозумно суто з прагматичних резонів. Бо досить багато колег пенсійного віку – чудові і надзвичайно цінні фахівці. Абсолютно впевнений, що вони гарантовано переможуть у конкурсі.

Але із сумом маю констатувати – і численні коментарі під постом це підтверджують – у школах є педагоги, які вже давно дискваліфікувалися, психологічно вигоріли, безнадійно відстали від часу, психологічно травмують дітей. Але чинне законодавство таке, що їх зі школи і танком не випреш.

Звичайно, те ж саме можна стверджувати і про педагогів, яким до пенсії ще немало років. Але – будемо з собою чесними – статистично “вигорівших” набагато більше серед старшого покоління: з цілком природних причин.

Наступне важке і болюче питання “А хто ж може прийти на заміну старшому поколінню?”.

Це також – тема окремої розмови. Якщо коротко, я бачу певні можливості: скажімо, зарплати, залишаючись недостатніми, все ж будуть зростати. Бо суспільство дозріло до розуміння, що гарна освіта гарно коштує. І є перспективна молодь, яка готова йти до школи навіть на цих умовах. Але досить часто трапляється так, що педагогічній молоді йти нікуди: місця зайняті педагогами минулого століття.

Вчора, під час засідання Колегії Міністерства освіти та науки я висловив пропозицію про скасування для педагогів-пенсіонерів “безстрокової трудової угоди” для подальшого розгляду в рамках законодавчого процесу.

Можливо, серед читачів цієї колонки є депутати Верховної Ради, які можуть внести відповідний законопроект: готовий брати участь у його підготовці.

І, нарешті – особисте. За два роки мені виповниться 60. Я давно над цим думаю і твердо вирішив: які б плани не були далі – обов’язково подам заяву про звільнення з посади директора з дати свого 60-річчя. А там – буду вирішувати: чи подаватися на конкурс на цю ж посаду, чи відпочивати, чи шукати якісь інші варіанти.

Але точно знаю, що не стану чіплятися за місце, яке, можливо, вже тоді буде готова зайняти інша людина: більш підготовлена, сучасна та технологічно грамотна.

Все одно, рано чи пізно, треба йти, це неминуче. І головне для мене, щоб зі зміною персон школа: чи то рідна 148-а, чи то школа взагалі як система – не зупиняла розвиток.

Тримаймося – і працюємо далі.

Сергій Горбачов,
директор СШ №148 м. Києва,
учитель зарубіжної літератури та медіаграмотності
УП. Життя

Прокоментувати!

2 Коментарі на "Для оновлення школи треба змінити трудове законодавство щодо пенсіонерів, – експерт"

Повідомляти про
avatar
Сортувати за:   новіші | давніші | найбільше голосів
Юрій
Минуло трохи більше місяця з дня публікації посту. Шкода, що ніхто не наважився його прокоментувати. Навіть педагоги, про яких йдеться. Це може свідчити, що автор правий щодо наявності феномену “вигоряння” педагогів певної вікової категорії, але може свідчити і про відсутність мотивації взагалі як до роботи в цілому, так і до проблем статусу, підвищення професійної кваліфікації, пенсійної реформи тощо більш широкого кола педагогічних працівників, без прив’язки до віку. А це вже проблема національного характеру. Бо, навіть “вигорівший” педагог “радянської закалки” в більшості випадків ще працює на совість, за ту ж мізерну зарплатню, виконуючи при цьому як свої посадові обов’язки, так і… Читати більше »
до Юрія
Цікавий коментар. Але справа не тільки у ймовірному професійному “вигоранні” педагога, не тільки у ймовірному несприйнятті школярами старших учителів (як і деяких молодих, це індивідуально); ще один важливий аспект – навіть якщо випускник вишу хоче стати педагогом, він не має такої можливості, бо працюють пенсіонери. У 60-річних проблеми не бачу, а вчитель у школі у 75 – це проблема. Ймовірна. А молодь не має роботи за фахом. А після того, як попрацюєш у торгівлі, на заробітках за кордоном і т. д., – навряд чи захочеш іти у школу. А на придатність бути вчителем треба перевіряти і молодих, і старих, бо… Читати більше »
wpDiscuz