Народився 29 жовтня 1939 р. в м. Мукачеві в сім’ї робітників. У 1956 р. закінчив Мукачівську СШ №2, а в 1962 р. – біологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і отримав спеціальність – фізіологія людини і тварин. З 1962 по 1964 р. працював молодшим науковим співробітником у НДІ ОХМД (м. Мукачево). У 1964–1967 рр. – аспірант кафедри біохімії УжДУ. Кандидатську дисертацію захистив у 1968 р. на засіданні вченої Ради фармацевтичного факультету Львівського медичного інституту на тему: Функція щитовидної залози і стан SH- і S-S- груп при атеросклерозі (наук. кер. проф. Пащенко О.Ю.). З 1967 по 1969 р. – асистент, а з 1969 р. – доцент кафедри біохімії. Докторську дисертацію на тему: Тиреоїдний статус організму при фізіологічних, екстремальних станах і при патології в умовах йодної недостатності захистив у 1990 р. на спеціалізованій Раді Київського науково-дослідного інституту ендокринології і обміну речовин. З 1990 р.–професор, з 2000 р. – завідувач кафедри біохімії УжНУ. З вересня 2003 року займає посаду професора кафедри.
Регулярно бере участь у роботі відчизняних та зарубіжних наукових конференцій: Міжнародна конференція з проблем атеросклерозу (Будапешт, 1969)? Міжнародні наукові конференції (Чехія, Словакія, Румунія, Угорщина, 1979–2004 рр.) наукові форуми Угорського лабораторно-діагностичного товариства (1990–2002), біохімічні з’їзди України, з’їзди ендокринологів та спеціалістів з лабораторної діагностики України та ін. (1968–2005 рр.). У 1986 р. проходив курси підвищення кваліфікації у 2-му Московському медичному інституті, 1991 р. в Сегедському медичному університеті, а в 1994 р. – на кафедрі біохімії Дебреценського університету та Ніредьгазського педінституту, де виступав з лекціями перед студентами.
Є членом Світової Ради угорських професорів, та членом Академії Наук Угорщини. Професор Фабрі З. Й. є головою Закарпатського обласного товариства клінічної лабораторної діагностики, членом редколегії республіканського журналу „Лабораторна діагностика”, заступником голови редколегії журналу „Науковий вісник Ужгородського університету”, серія „Медицина”та членом редколегії серії „Біологія”. Є членом спеціалізованої вченої ради Д 26. 568. 01. по захисту дисертацій в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка АМН України (Київ), членом Правління Українського біохімічного товариства, Республіканского товариства клінічної лабораторної діагностики та Проблемної комісії з біохімії (Київ).
Основні напрями наукової роботи: порушення функції щитовидної залози, обмін тиреоїдних гормонів і йоду в організмі. На його наукові праці посиляються у багатьох відчизняних та зарубіжних журналах. Співавтор кількох підручників, навчальних посібників та 1 монографії. Кількість наукових публікацій перевищує 220. Серед них більше 30 з’явилося у міжнародних виданнях. Є науковим керівником пяти успішно захищених кандидатських дисертацій.За успіхи та досягнення у науковій та педагогічній роботі нагороджений медалю акад. О.В. Паладіна (Київ), пам’ятними медалями Академії наук Угорщини та Дебреценського медичного університету (Угорщина).
Найважливіші наукові праці: Біохімія еволюційна і порівняльна. – Київ: Либідь, 1997. – 340 с.; Non-invasive system of diagnosis and its information value in gastroenterogical practice. – Clin. Lab. Med. – 1999. – V. 26, N3. P. – 142–144.; Экологическая токсикология. – Ужгород, «Патент», – 2001. –311 с.; Оцінка йодної недостатності у різних біогеохімічних регіонах Закарпаття. – Науковий вісник ужгородського університету. Серія Медицина. – 2001. –B. 16. – С. 153–156.; Особливості процесів перекисного опислення ліпідів та активності супероксиддисмутази в еритроцитах хворих на хронічний бронхіт. – Укр. біохім. ж. 2002. T. 74, N 4а. – С. 173–175.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
