В Україні запроваджене електронне декларування майна та доходів державних чиновників і посадових осіб держпідприємств. Як відомо, до такого кола осіб були віднесені також кілька сотень тисяч освітян, медиків, соціальних працівників та співробітників сфери культури. При цьому Закон України «Про запобігання корупції» не визначив вичерпного кола таких осіб, а Міністерство юстиції та НАЗК у своїх роз’ясненнях доволі розлого тлумачило термін «посадова особа».
Не погодившись із такою правовою позицією, завідувач кафедри міжнародної політики УжНУ, відомий в краї дипломат і правозахисник Ален Панов звернувся до комітету Верховної ради з питань запобігання і протидії корупції, а також до Національного агентства з питань запобігання корупції. У своєму зверненні викладач звернув увагу на відсутність чіткого переліку декларантів та хибне трактування терміна «посадова особа», що має своїм наслідком довільне розширення кола осіб, які є суб’єктами декларування. Зокрема, ішлося про деканів, завідувачів кафедр, лабораторій, директорів інститутів тощо.
Помилковість трактування, зокрема, полягала в застосуванні аналогії закону, коли державний орган послався на відповідну постанову Верховного суду, який надавав роз’яснення терміна «службова особа» при узагальненні практики у кримінальних справах про хабарництво. Ален Панов підкреслив, що терміни «службова» і «посадова» особа не є ідентичними, до того ж неправомірним є саме застосування норм кримінального права у адміністративних правовідносинах.
Нещодавно було отримано відповідь профільного Комітету Верховної ради та Національного агентства із запобігання корупції, яка по суті підтверджує висловлені науковцем зауваження. Зокрема, при ухваленні ЗУ «Про вищу раду правосуддя» внесено зміни до розділу VII «Фінансовий контроль» ЗУ «Про запобігання корупції». Суб’єктами декларування визначені винятково керівники закладів культури та освіти, зокрема вишів, та їх заступники, а також керівники медичних установ державного і місцевого значення. Натомість інші співробітники закладів освіти, культури, медицини, соціального забезпечення виключені з такого переліку.
Коментуючи подію, Ален Панов зауважив:
«Не думаю, що було б правильно перетворити електронне декларування на фарс, коли його суб’єктами мали стати ледь не старші медсестри у відділеннях лікарні, внаслідок чого кількість декларантів перевищила би потужності системи, після чого можна було б її скасувати як профнепридатну.
Зрештою, антикорупційні заходи повинні стосуватися передусім осіб, які мають реалізовувати розпорядчі, дозвільні, контрольні, фіскальні і фінансові функції держави, а не працівників закладів культури, освіти, медичних установ тощо. Неприпустимим є довільне і позазаконодавче регулювання окремим державним органом питань, які пов’язані з додержанням прав людини, особливо якщо ми говоримо про будівництво правової держави».
За інформацією кафедри міжнародної політики УжНУ
Медіацентр УжНУ
){kind=link}