Українці на початку березня відзначають Шевченківські дні. В університеті про них теж пам’ятають – зусиллями студентів 2-го курсу українського відділення й викладачів кафедри української літератури на філфаку підготували й провели святковий захід, приурочений 202-й річниці з дня народження Кобзаря.
Зі вступним словом до присутніх звернулася Оксана Кузьма, доцент кафедри української літератури, заступник декана з виховної роботи. Розпочала зі слів Ліни Костенко: «Кожна нація повинна мати свою гуманітарну ауру у власному неповторному національному варіанті». Відтак зауважила, що для України її творили митці слова, передусім – Тарас Шевченко. Також Оксана Юріївна наголосила, що Шевченкове слово й нині залишається актуальним, єднаючи народ, і нині, як ніколи, маємо дослухатися до нього. «Ніч бездержавності триває, але колись вона закінчиться й на нашій землі врага не буде…», – вірить наставниця студентства.
Під час заходу присутні могли насолодитися творчістю Шевченка у різних варіаціях. Найбільше емоцій в аудиторії викликав відеоролик, у якому вірші Кобзаря читають школярики – Вікторія, Марійка, Петро та Павло Степанови, Наталочка Мікула, Олександр Кузьма та Станіслав Бомбик. Ці маленькі цінувальники слова теж відвідали захід і, правду сказати, нетерпляче чекали на свій «зірковий час» – представлення відео.
Також гостями свята стали учні лінгвістичної гімназії ім. Т. Шевченка міста Ужгорода. Так, одинадцятикласниця Катерина Дубровська виконала музичну композицію «Плавай, плавай, лебедонько» на слова Тараса Григоровича.
Активну участь у підготовці свята взяв ІІ курс українського відділення філологічного факультету. Талантами декламування щедро ділилися Наталія Кузьмак (вірш Л.Костенко «Кобзарю, знаєш, нелегка епоха…») та Корнелія Остапів (уривок із поеми «Сон»). Виконанням музичної композиції «Така її доля…» усіх зачарувала Тетяна Лемак.
Світ Біблії був для поета життєдайним джерелом, з якого він черпав натхнення – це довели Людмила Сас, Тетяна Лемак та Ірина Камінська, зачитавши поезії з циклу «Давидові псалми». У світ Шевченкової поезії гостей перенесла й Вікторія Степанова, учениця 4 класу БПЛ «Інтелект».
«Мені дуже імпонує Маланюкова думка про те, що ми розуміємо Шевченка настільки, наскільки розуміємо самих себе. Дозволю собі продовжити: ми й себе розуміємо настільки, наскільки прагнемо зрозуміти іншого. Найпевніший спосіб цьому зарадити – комунікація. Між епохами й поколіннями у тому числі.Я вдячна колективу кафедри української літератури за активність у комунікативному процесі на нашому факультеті. Наукові конференції, літературні вечори, зустрічі з письменниками, походи у театр, неперевершені фольклорні дійства, до яких залучена молодь факультету, – це та постійна робота, яка провадиться кафедрою під керівництвом її завідувача – професора Валентини Володимирівни Барчан. За нинішнє дійство особливе спасибі нашій невтомній Оксані Юріївні, яка щиро вірить, що «діла добрих оновляться… діла злих загинуть…».
Катерина Хижняк,
фото Антоніни Чундак,
відео Роберта Паппа
Медіацентр УжНУ
