Народилася в м. Запоріжжя. Перший досвід роботи з хворими набула в другій міській дитячі лікарні м.Запоріжжя в якості молодшої медсестри. У 1960 р. вступила на перший курс медичного факультету Ужгородського державного університету. Батько, Марксіті Теодор Міланович, був лікарем, якого старожили Запоріжжя пам’ятають і по сьогоднішній день. Саме йому Людмила Теодорівнв завдячує необхідності багато вчитися. В студентські роки працювала – це була добра школа. По закінченню Ужгородського державного університету в 1966 р. працювала в санаторії „Шаян” спочатку лікарем-ординатором, а потім завідуючою відділенням. Отримала кваліфікацію лікаря вищої категорії, яку через кожні 5 років підтверджувала. З 1971 по 1979 рр. була членом республіканського комітету профспілок медичних робітників.
Результатом багаторічного досвіду практичної діяльності стала кандидатська дисертація „Обґрунтування диференційованого санаторно-курортного лікування хворих на хронічний некам’яний холецистит з врахуванням дискінетичних розладів жовчного міхура”. Захист дисертації відбувся 1979 р. в Одеському НДІ курортології. Вперше були обґрунтовані лікувальні комплекси, які включали вуглекислі гідрокарбонатні натрієві мінеральні води Шаянського родовища для лікування хронічного некам’яного холециститу з врахуванням дискінетичних порушень жовчного міхура. Вперше запропонована оцінка функціонального стану жовчовидільної системи беззондовим методом по рівням альфа-амілази в сечі. Висока ефективність санаторно-курортного лікування в санаторії „Шаян” хворих на хронічний некам’яний холецистит дозволили використати його для лікування хворих з гепатобіліарною патологією. І понині методи лікування хворих, розроблені в дисертації знаходять застосування в санаторії “Шаян”, широко використовується беззондова діагностика функціональних розладів жовчного міхура в умовах практичної медицини.
Постійно підвищувала кваліфікацію в медичних установах Києва, Риги, Москви, Праги, Угорщини, Санкт-Петербурга. 26 квітня 1979 р. була обрана по конкурсу на посаду асистента кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету Ужгородського державного Університету. В 1993 р. при Російському державному медичному університеті захистила докторську дисертацію „Функціональний стан печінки при дії різних ендо- та екзоекологічних чинників” і отримала науковий ступінь доктора медичних наук. Нострифікація диплома в Україні – рішення Вищої атестаційної комісії України від 29 лютого 1996 р. Атестат доцента одержала в жовтні 1996 р. рішенням Вченої ради Ужгородського державного університету. З 1995 р. працює на посаді професора кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету. В травні 2001 р. рішенням Атестаційної комісії Міністерства освіти та науки їй присвоєно вчене звання професора.
Постійно поєднує викладацьку та наукову роботу. Виступає з доповідями на науково-практичних конференціях викладачів Ужгородського національного університету, вітчизняних та міжнародних з’їздах, симпозіумах. Впроваджує новітні методики в науковий процес та практичну медицину. Одним з вагомих досягнень є впровадження спектрофотолюмінесцентного аналізу крові в якості простого, доступного та необтяжливого для пацієнта скринінг- тесту виявлення патології печінки, зокрема діагностики гепатитів, цирозу та первинного раку печінки (разом з працівниками Проблемної науково-дослідної лабораторії д.ф.-м.н. проф. Поп С.С, д.ф.-м.н. Бандурин Ю.А.). Використання спектрів фотолюмінесценції сироватки крові, кристалооптичного методу дослідження жовчі, спектрів поглинання та люмінесценції жовчі, визначення спектрів жовчних кислот жовчі методом високо діючої рідинної хроматографії, визначеня Р-білків, та багато інших методів, які були впроваджені для первинного виявлення уражень печінки.
Вперше в Закарпатті разом з проф.. Деденко І.К. був апробований ентеросорбент „Ентеросгель” який сприяв інтенсивному вивільненню організму пацієнта від радіонуклідів, що дозволило мінімізувати наслідки променевого ураження. Наукові дослідження дозволили розширити діагностичні можливості і здійснювати первинну діагностику та прогнозувати перебіг захворювань печінки і біліарних шляхів в умовах впливу різних ендо- та екзоекологічних чинників. На сьогодні основним напрямком наукової роботи є вивчення патологічних механізмів розвитку літогенності жовчі в залежності від типів дискінетичних розладів за допомогою динамічної ехохолецистографії та рентген-флуоресцентної спектроскопії з дослідженням мікроелементного складу жовчі рентген-дифракційним аналізом.
Працює з аспірантом очної форми навчання Бандуриним О.Ю., який підготував до захисту дисертаційну роботу „Біофізичні показники жовчі в діагностиці хронічного некам’яного холециститу” (2002-2005), та пошукачем Німец О.М., яка виконує дисертаційну роботу на тему „Бактеріальна флора жовчі і сечі у хворих при різних типах біліарних дискінезій на фоні антипротозойної терапії” з 2004 р. Є автором (співавтором) 121 друкованої наукової роботи, 10 раціоналізаторських пропозиції, 3 винаходів, 3 монографій, одна з яких присвячена проблемам реабілітації населення України, що зазнала впливу несприятливих факторів Чорнобильської катастрофи.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
