Поки Україна намагається змінити пострадянську систему освіти, в цивілізованому світі учні роблять домашнє завдання в школі, а лекції вчителів дивляться вдома; волонтерство вважається одним із важливих елементів освіти; в школах активно впроваджується медитація.
Про ці та інші тенденції говорили експерти в рамках Освітнього форуму 2016, який пройшов в Києві, Харкові та Львові.
Українська правда. Життя послухала спікерів і навела конспект найцікавіших освітніх новинок і тенденцій, про які розповідали експерти форуму.
Михайло Крикунов, декан Київської бізнес-школи, який є також членом Британського товариства маркетингових досліджень і Міжнародної ради економічного розвитку
 |
Він розповів про серію панельних дискусій “Future of education: Innovation in K-12 learning” про інновації в шкільній освіті. Його провело об’єднання Центр соціальних інновацій (Center for social innovation) у Нью-Йорку.
З’ясувалось, що сьогодні учні мають рівний, а часто більший доступ до знань, ніж їхні викладачі.
За рекомендаціями Центру, школа повинна фокусуватися на підтримці учнів у становленні грамотними громадянами за рахунок:
– допомоги у виявленні та розумінні їх захоплень і цілей;
– розвитку навичок 21 століття, таких як вивчення мов, крос-культурне розуміння, технології та соціо-емоційна грамотність;
– формування цілісного розуміння світу як системи.
Експерти також визначили нові “м’які” навички, необхідні випускникам: креативність, гнучкість, вміння мислити, розуміння цілей своїх і свого суспільства, захопленість, характер.
Серед нових методів, які пропонується застосовувати в освіті, перше місце займає проектне навчання.
“Є цілі школи, де навчальний процес побудований на вирішенні конкретних проблем, у яких натовп учнів, незалежно від віку, бере участь. Результати феноменальні”, – зазначив Крикунов.
Також, за його словами, в деяких школах практикується так звана “перевернута” модель навчання, коли домашня робота робиться в школі, а вдома учні слухають або дивляться лекції викладачів.
Ще одним методом, запропонованим американським Центром соціальних інновацій, є поєднання фізичного і технологічного навчання.
“Виявилося, що фізкультура може бути легко поєднана з IT. Наприклад, учні з iPad-ами фіксують ті фізичні вправи, які вони роблять, потім розбирають всі свої польоти вгору-вниз, і тим самим розмивається ця різниця між фізичним та розумовим”, – розповів експерт.
Також однією з рекомендацій є залученість до волонтерства.
За словами Крикунова, це важлива частина навчального процесу.
Діти вчаться допомагати не просто жебракам і хворим, а своїм одноліткам, у яких проблеми.
Декан Київської бізнес-школи також розповів про математичний підйом, який спостерігається зараз в США. Минулого року збірна команда США вперше за 21 рік із 56 років існування міжнародної математичної олімпіади посіла перше місце.
У Штатах активно відкриваються літні і зимові математичні табори, з’являються математичні гуртки.
“Це вже призвело до того, що на конкурс, оголошений Ілоном Маском щодо вирішення завдання з його гіперлупом, відгукнулася неймовірна кількість шкільних команд, які самі залучили фінансування і подали феноменальні рішення”, – зазначає Крикунов.
І найголовніше, що це сталося не завдяки посиленню якихось вимог до учнів, а навпаки – завдяки їх природному інтересу.
Крикунов наводить приклад престижної Російської школи математики в Брукліні, в якій навчається 17500 учнів.
“Критерій, за яким вони відбирають учня – задоволення, яке він отримує від вирішення завдань”, – відзначає він.За словами експерта, в Америці зараз популярна ідея “Problem solving for fun leads to problem solving for profit”. Тобто, батьки розуміють, що вирішення проблем для задоволення дитини врешті-решт призведе до прибутку, до забезпеченого життя цієї дитини.
Катерина Ясько, едуколог
 |
Вона навела витяги з World happiness report 2015 (Глобальний звіт щодо щастя) – документу, підготовленого ООН.
“Це перший документ з області міжнародних досліджень, підготовлений в рамках глобальної ініціативи “Мережа рішень сталого розвитку ООН”, який включає в себе, крім економічних показників, також деякі суб’єктивні фактори: рівень соціальної підтримки, рівень довіри в суспільстві, свобода в прийнятті життєвих рішень і навіть щедрість”, – зазначила Ясько.
Україна в цьому рейтингу зайняла 111 місце, між Іраном та Іраком.
У 5 розділі звіту “Нейропсихологія щастя” йдеться про вплив медитації або практики усвідомленості на суб’єктивне благополуччя людини.
“Доктор Річард Девідсон провів величезну кількість досліджень різних медитативних традицій. Його центр спеціалізується на тому, щоб вивчати різні види медитацій, а потім допомагати інтегрувати їх у систему освіти”, – зазначила Ясько.
“Безліч американських шкіл, особливо на Заході, вже інтегрували медитацію або mindfulness до шкільної програми. Чому це сприяє? Розвитку емоційно-вольової саморегуляції, діти здатні швидко зняти стрес, вони набагато якісніше починають спілкуватися, не настає перезбудження”, – підкреслила вона.
У звіті також є скани МРТ, що показують, як змінюється мозок людини, коли вона проходить, наприклад, двотижневий тренінг з емпатії.
“Вони беруть вибірку з 80 вчителів, протягом двох тижнів навчають їх практики емпатії, після цього сканують і бачать зміни. Ці зміни стосуються префронтальної кори головного мозку, острівця головного мозку, мигдалеподібного тіла. Є цілий ряд змін, які на сьогоднішній день клінічно підтверджені”,– говорить експерт.
Вона також наводить дані іншого розділу звіту, яка називається “Здорові молоді уми. Трансформуючи ментальне здоров’я дітей”, присвяченого дітям.
Згідно з цими даними, 10% дітей із загального населення Землі мають проблеми з тим, що називається ментальним здоров’ям.
З них 5% мають проблеми, пов’язані з підвищеною тривожністю, рідше депресією.
5% дітей мають розлади поведінки, які у нас називають мінімальною мозковою дисфункцією або синдромом дефіциту уваги і гіперактивності.
Ще мінімум 1% – це аутизм і затримка психічного розвитку.
“Це означає, що 10% дітей ростуть нещасливими, рівень їх суб’єктивного благополуччя дуже низький”, – констатує Ясько.
Вона навела деякі рекомендації з 6 розділу Глобального звіту щодо щастя, який стосується дітей:
– Ментальне здоров’я так само важливе, як і фізичне.
– Школи повинні дбати про добробут своїх дітей не менше, ніж про академічні досягнення. Шкільні програми повинні включати в себе емоційний і духовний розвиток і постійне навчання життєвим навичкам.
– У системі освіти та охорони здоров’я повинні бути створені структури, покликані навчати усвідомленого батьківства, формувати відкритий і чесний підхід по відношенню до психологічних проблем дітей і батьків.
– Кожна школа повинна вимірювати свій рівень благополуччя і мати Кодекс Благополуччя, прийнятий усіма вчителями, батьками і дітьми.
“Тобто на сьогоднішній день існують методології, як виміряти благополуччя у кожній окремій школі”, – підкреслила експерт.
“Зазвичай ми звикли дивитися на дітей через призму трьох основних ліній розвитку – це академічна, поведінкова і емоційна. Як ви думаєте, яка з цих ліній найбільше впливає на ймовірність того, що з дитини виросте щасливий реалізований дорослий? Емоційна. Як ви думаєте, наскільки цій лінії розвитку приділяється увага в школі? Взагалі не приділяється”, – констатувала Ясько.
На її переконання, Україні, особливо в тій ситуації, в якій вона опинилася, вкрай необхідно змінити пріоритети в бік емоційного розвитку дітей та вчителів.
“Інакше ми, на жаль, не зможемо досягати потрібних результатів в області IT, машинобудування, військової техніки та іншого. Тому що для того, щоб бути схильною до творчості, людина має відчувати безпеку, впевненість, що з нею все добре і завтра буде все добре. Тому питання ментального здоров’я повинно стати абсолютним пріоритетом для системи освіти”, – підкреслила вона.
Катерина Тищенко, Українська правда
