Студенти-активісти факультету туризму та міжнародної комунікації – справжні цінувальники свіжого повітря, гарних краєвидів і… шквального вітру. Днями молодь вирушила шукати пригод на гору Плішку.
Ініціатором походу стала доцент кафедри туристичної інфраструктури та сервісу Галина Кіш.
Гора заввишки 693 м розмістилася на межі Ужгородського та Перечинського районів. Студенти розділилися на дві групи й обрали різні маршрути, що ведуть до вершини. Відповідно подолали різну відстань: третьокурсники пройшли 5 км, а четвертокурсники – 3.
Молодші вирушили раніше й подолали кілька кілометрів уздовж траси в напрямку турбази «Скалка», а оминувши її, піднімались вздовж Сухого потоку. Четвертий курс обрав коротший шлях: з села Кам’яниці піднімалися до вершини через дачний масив.
Плішка через свою близькість до обласного центру є одним із найпривабливіших об’єктів для організації походу вихідного дня. Підйом на гору помірний, тому на вершину можна сміливо брати наймолодших учасників.
Суцільної залісненості гора не має, тож туристам відкрилися чудові краєвиди: студенти мали нагоду бачити все як на долоні. Раніше взимку тут можна було покататися на лижах. Зараз, на жаль, через зміну клімату це не можливо…
Подолавши кілометри шляху лісовими дорогами, що часом нагадували справжні тунелі, утворені кронами височенного букового лісу, обидві групи майже одночасно дійшли до вершини. Тут їхньому зору відкрилося поле первоцвітів та неповторні краєвиди. Добра погода дозволила удосталь насолодитися краєвидом на сусідні гори: Анталовецьку поляну, Полонину Руну та хребет Синаторія.
Одна з підкорювачок вершини, третьокурсниця Кароліна Срібна, захоплено ділиться враженнями: «Наша прогулянка на Плішку була довгоочікуваним відпочинком на природі. Незважаючи на синоптичні прогнози, ми все-таки зважилися піти й залишилися дуже задоволеними. Для мене дорога була неважкою. Від прогулянки – винятково позитивні емоції».
Біля імпровізованого столика для відпочинку розклали багаття та влаштували невеличкий пікнік: смачні гарячі бутерброди стали заслуженою винагородою за докладені зусилля, а гра «Крокодил» додала сміху й позитиву компанії молодих ентузіастів.
Коли вітер остаточно вирішив очистити вершину від непроханих гостей, група почала спуск і під захистом дерев, неспішно рухаючись, дійшла вниз до села Кам’яниці, де біля автобусної зупинки й закінчився піший весняний похід на вершину Плішку.
Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
