У престижному журналі «Гени» нещодавно побачила світ ще одна публікація вчених Ужгородського національного університету «Геноми трьох споріднених карибських папуг дозволяють вивчати їх природну історію та збереження».
Серед авторів – професор кафедри зоології УжНУ Тарас Олексик та інженер-програміст наукового проекту, співробітник Центру інформаційних технологій УжНУ Вальтер Волфсбергер. Стаття вийшла в спеціальному випуску, присвяченому геномним дослідженням рідкісних та зникаючих видів.
У роботі представлені анотовані геномні карти трьох папуг на Карибських островах Куби, Гаїті та Пуерто-Рико. На жаль, ці птахи потерпають через людську діяльність, і пуерториканський папуга – під загрозою зникнення.
2017 року ураган Марія майже знищив останню популяцію цього виду. Тому нині, більш ніж будь-коли, потрібно використовувати нові технології, в тому числі з геномного секвенування і біоінформатики, щоб зрозуміти еволюційну та природну історію цих видів, докладаючи зусилля на їх збереження. Тішить, що й УжНУ долучається до важливої справи, розширюючи наукові зв’язки, а його вчені вводять у науковий обіг результати новітніх геномних досліджень.
Папуги, що населяють Великі Антильські острови, є цікавою моделлю еволюції та видоутворення. До слова, острови як модельні системи для вивчення процесів видоутворення та вимирання використовують ще відтоді, як Дарвін опублікував свої спостереження про в’юрків і черепах архіпелагу Галапагос.
У дослідженні ужгородських вчених використано комбінацію методів секвенування наступного покоління та інноваційних підходів до біоінформатики для високоякісної реконструкції геномів трьох споріднених видів. Нові геномні карти було порівняно для реконструкції недавньої історії видів і для розрахунку рівнів генетичного різноманіття. Як і очікувалося, ці три види папуг походять від спільного предка, що жив 2 мільйони років тому в Центральній Америці і на півострові Юкатан. Аналіз геному підтверджує попередні припущення, що рідкісні види не мають великої генетичної варіації. Цей висновок підкреслює потребу дальших зусиль зі збереження рідкісних видів папуг на Карибських островах.
Приємно, що Ужгородський університет активно будує програму з геномних досліджень, спрямовану на розвиток біомедичного напрямку досліджень. Остання стаття – ще одне підтвердження професійного рівня та технологічної компетентності наших вчених, що працюють на світовому рівні.
У найближчому майбутньому в Ужгороді на базі УжНУ буде відкрито перший в Центральній Європі Центр геномних досліджень. Домовленості про це досягнуто минулого року в ході візиту ректора УжНУ Володимира Смоланки до Пекінського геномного інституту – однієї з двох найбільш потужних науково-технологічних інституцій у світі, які провадять дослідження у сфері генетики та геномної біоінформатики. В основі цього центру буде секвенатор – пристрій, що дозволяє проаналізувати і перевести в комп’ютерний файл точну послідовність усього набору ДНК (тобто геному) будь-якого організму. Генетичний аналіз тканин чи пухлин відкриває неймовірні можливості у прогнозуванні можливих захворювань конкретного пацієнта і підбору індивідуального плану лікування. Відкриття Центру геномних досліджень при УжНУ створить нові можливості не тільки для вітчизняних науковців, а й для розвитку міжнародного співробітництва та посприяє впровадженню новітніх технологій для діагностики та лікування людей, повідомили в Медіацентрі УжНУ.
