18 травня Україна та весь світ вшановують пам’ять жертв ще однієї трагічної сторінки з літопису сталінських злочинів – геноциду кримських татар у травні 1944 року. Не оминули цієї дати в історії наших співвітчизників і студенти історичного факультету УжНУ, які підготували кілька доповідей з цієї проблематики та представили їх під час наукового семінару «Вітчим народів: чому Сталін виселив татар Криму».
Науковий семінар розпочався зі вступного слова декана історичного факультету Володимира Фенича. Привітався з усіма присутніми також старший викладач Сергій Ганус.
Першим із доповіддю на тему «Перша світова війна та кримськотатарський національний рух» виступив третьокурсник Микола Гаєвой. Розпочав з аналізу становища корінного народу півострова на початку ХХ століття, продовжив політичними змінами в роки Великої війни, згадавши Ісмаїла Гаспаринського – видатного діяча культури та національного лідера Номана Челеджебіхана.
Студентка 3-го курсу Олена Маркович представила свої напрацювання на тему «Депортація кримських татар в 1944 р. та життя на чужині». Розпочала з даних про окупацію півострова військами нацистського блоку, навела аргументи на підтвердження факту, що кримськотатарські загони, які воювали на боці А.Гітлера, були нечисленними, тому порівнювати їх з іншими колабораціоністськими силами народів СРСР навіть не можна. Друга частина доповіді включила спогади очевидців трагедії 1944 року.
Завершальною стала доповідь третьокурсника Михайла Рекрутяка, який аналізував перспективи кримськотатарської автономії в складі України після деокупації півострова. Доповідач підкреслив, що, крім широкої культурної автономії, майбутній український Крим має стати майданчиком для успішного процвітання своєрідного союзу кримських татар – корінного народу – та українців Криму, а співжиття двох етносів має розвиватися гармонійно.
Завершився науковий семінар жвавою дискусією з таких питань: «Чи були обґрунтованими причини депортації кримських татар в 1944 році?», «Чи захочуть жителі Криму повернутись до України після деокупації?».
«Геноцид татар Криму, скоєний слугами кривавого тирана Сталіна, – яскравий приклад того, що радянська комуністична деспотія була злочином проти людства та людяності», – так висловився про трагічні події голова студентської ради історичного факультету, третьокурсник Василь Карпов
Декан історичного факультету Володимир Фенич також поділився роздумами щодо трагічних подій 18 травня 1944 року :
Як відомо, найдалі у застосуванні ідеології і практики презирства до, за гегелівським визначенням, «етнічного сміття», пішли нацисти Третього Райху та комуністи СРСР. З цього приводу пригадується горезвісне висловлювання ще одного ідеологічного нащадка Максиміліана Робесп’єра – Іосіфа Сталіна (етнічного грузина Джуґашвілі): «Нет человека – нет проблемы».
Саме в цьому ключі належить оцінювати депортацію (примусове виселення) понад 32 тисячами військ НКВС понад 188 тисяч кримських татар 18–20 травня 1944 р. з їх історичної батьківщини. З них по дорозі до нового місця «проживання» або ж уже після прибуття туди до січня 1946 р. померли близько 27 тисяч, або 15% загальної чисельності. День 18 травня 1944 р. депортовані та їх нащадки пам’ятають як Чорний день (Кара Кюн).
Після повторної російської окупації Криму у березні 2014 р. та продовження якобінської політики презирства до корінних мешканців півострова день 18 травня 1944 р. в історії кримськотатарського народу навряд чи розрадить цьогорічна феєрична перемога її талановитої доньки Джамали на Євробаченні у Стокгольмі.
Для цього потрібна перемога Джамали у Кремлі».
Отож важливим для всіх українців, незалежно від мовної та етнічної диференціації, є пам’ять про злочини сталінського режиму. Разом із кримськими татарами ми стали братами по нещастю, спільно переживши трагічні події ХХ століття в історії України. Спільне горе наших співвітчизників має ще більше консолідувати українську націю, очільники якої не мають дозволити повторенню трагедій 1921-1923, 1932-1933, 1944, 1946-1947 рр.
За інформацією Михайла Рекрутяка, студента 3-го курсу істфаку
Фото Клаудії Ферков
Медіацентр УжНУ