Гроші, гроші і ще раз гроші. Через їх нестачу Міністерству освіти і науки довелося внести зміни до власного наказу про проведення предметних олімпіад школяріві відмовитися від Всеукраїнських олімпіад для учнів 8—9 класів. Тепер лише випускники зможуть взяти в них участь.
Єдиний предмет, якого не торкнулося скорочення — українська мова. Тут олімпіади проводитимуть у повному обсязі — і районні, і міські, і обласні, і всеукраїнські з 8 по 11 клас. З інших предметів ситуація гірша. До 10 класу олімпіади теж проводитимуться, але без всеукраїнського туру, тобто найвищим буде обласний етап. У 10 класі всеукраїнське змагання буде організовано лише з тих предметів, за якими проводяться міжнародні олімпіади (адже в міжнародних змаганнях беруть участь і десятикласники, тож всеукраїнський тур, окрім іншого, допоможе відібрати найкращих, тих, хто буде представляти Україну на міжнародному рівні).
А от в 11 класі всеукраїнські олімпіади проодитимуться в повному обсязі, з усіх предметів.
“Це пов’язано з тим, що за Умовами вступу переможці всеукраїнських олімпіад мають преференції — додаткові бали до конкурсного балу. Тому буде справедливим дати випускникам можливість випробувати свої сили з різних предметів”, — пояснює заступник міністра освіти Павло Хобзей.
Чому ж раптом забракло грошей на таку важливу справу, як олімпіади? Адже сума, яку держава виділила на їх проведення, та ж, що і минулого року — 3 млн грн (1, 5 млн грн— на проведення міжнародних олімпіад, 1,2 млн грн — всеукраїнських і 300 тис. грн — на конкурс “Учитель року”).
Тому є кілька пояснень. По-перше , коштів бракувало і минулого року.
“Тоді довелося відмовитися від проведення всеукраїнських олімпіад з ряду предметів навіть у 11 класі, — каже Павло Хобзей. — Провели стільки, на скільки вистачило грошей. Деякі олімпіади частково фінансували спонсори. А цього року ми пішли іншим шляхом — у 11 класі вирішили проводити всі 26 олімпіад, які є, у 10 класі — 9 олімпіад, пов’язаних з міжнародними. А в інших класах всеукраїнський етап скоротити (окрім української мови)”.
По-друге.
“Сума цього року виділена та сама, тільки гроші не ті самі, — каже заступник міністра.— Ціна харчування і проживання для учасників всеукраїнських олімпіад змінилася”.
Однак ситуація не така безнадійна, вважають у Міносвіти. І сподіваються на допомогу спонсорів:
“Міністерство є відкритим до пропозицій щодо спонсорських коштів на проведення олімпіад. На сьогодні є гарантійний лист і кошти для проведення олімпіади з математики. Завдяки спонсорському фінансуванню ми будемо проводити олімпіади з цього предмету в повному обсязі — спонсори профінансують 8 і 9 клас, а МОН виділило кошти на 10—11 кл. Шукаємо спонсорів і далі. І дякуємо небайдужим за допомогу”, — коментує П.Хабзей.
Петро Чернишов, президент компанії “Київстар”, один зі спонсорів олімпіадного руху, коментує:
“Освітні ініціативи — ключовий напрям корпоративної соціальної відповідальності “Київстар”. Щоб наші інвестиції були результативними, ми вирішили зосередити зусилля на природничих науках. Передусім, це STEM-предмети (Science — наука, Technology — технології, Engineering — інженерія та Mathematics — математика). Саме ці науки, на моє переконання, створюють основу для інноваційного розвитку країни. Діти, які беруть участь у олімпіадах, з часом сформують науково-інноваційне ядро суспільства. “Київстар” у рамках соціально-освітньої ініціативи “Make Your Mark” підтримує школярів у їхньому прагненні до вивчення точних наук. Наша мета — допомогти розкрити та розвинути таланти, які в подальшому зможуть гідно представити потенціал України на міжнародному рівні. 2015 року “Київстар” підтримав проведення 3 літніх шкіл та 15 олімпіад (в тому числі 3 міжнародних) з точних наук. У заходах взяли участь понад 3 500 українських школярів. Усі вони отримали новий корисний досвід і знання. 2016 року ми продовжимо нашу освітню ініціативу, в рамках якої будемо підтримувати і розглядати різні ідеї та пропозиції у цій області”.
Наче все логічно й зрозуміло — і чому скорочено олімпіади, і на що сподіватися, і чого очікувати. Та тих, хто займається підтримкою олімпіадного руху (небайдужих учителів, батьків, організаторів) турбує питання: якщо спонсори не знайдуться і не вдасться провести всеукраїнські тури у восьмих і дев’ятих класах з різних предметів, чи матимуть учні мотивацію серйозно займатися підготовкою до олімпіад? Всеукраїнський рівень — це не лише моральне задоволення, а й потужний стимул. Чи не стане така економія (хай і вимушена) згубним фактором для системи відбору та підтримки талановитих дітей? Не стане, вважають у Міносвіти. Адже всеукраїнські олімпіади проводитимуться у 10 та 11 класі (в останньому випадку — з усіх предметів). Це і є стимул та мета для кращої підготовки.
Вимушена економія все ж таки завдасть шкоди, вважають опоненти. Тому що, на превеликий жаль, лише в окремих школах підготовка до олімпіад ведеться системно. Часто вчителі починають готувати своїх учнів до олімпіади за кілька місяців до її початку, а одразу після останнього етапу полишають цю справу. Всеукраїнський рівень змусив би їх серйозніше підійти до питання.
Та якщо відверто — чи лише у всеукраїнському турі справа? Якщо ми залишимо його з усіх предметів в усіх класах — чи дуже це врятує олімпіадний рух? Очевидно, потрібна системно організована робота. У елітних ліцеях чи гімназіях (яких у країні не так багато) вона ведеться. Там адміністрація закладу знаходить можливість стимулювати талановитих ентузіастів-учителів і запрошених з провідних університетів керівників гуртків. І саме такі школи дають призерів і переможців олімпіад найвищого рівня. А в цілому по країні ситуація далеко не така оптимістична. Часто заняття спеціалізованих гуртків перетворюються на звичайні додаткові уроки з того чи іншого навчального предмету, якими “довантажують” вчителів і заспокоюють батьків. На таких заняттях займаються за шкільною програмою, дозубрюють і дописують те, чого вчитель не встиг втовкмачити на уроці. Ну а талановитим дітям, які хочуть і можуть готуватися до олімпіад найвищого рівня, але не мають можливості навчатися в елітних ліцеях, доводиться шукати репетиторів, записуватися до спеціальних літніх шкіл, шукати наукові центри при вишах (яких теж не так вже й багато).
Конче необхідна продумана система стимулювання вчителів, які працюють з талановитою молоддю. Стимули мають бути і моральними, і матеріальними. Отримати грамоту — це, звісно, добре. Але чи достатньо для того, щоб талановитий педагог зі скромною зарплатнею багато років на самому лише ентузіазмі продовжував свою таку важливу для країни справу?
“Якщо вчитель підготує учня до олімпіади, і той навіть стане призером в області чи районі, то, як я жартую, вчителю за це нічого не буде. Тобто нагорода буде абсолютно неадекватною тим зусиллям, які людина витратила. Скажуть “молодець!”. Ну може грамоту дадуть. А потім додадуть: “Олімпіади —це добре, але подивимося, як ваші діти складуть ЗНО та випускні іспити (державну підсумкову атестацію)”. І вчитель зрозуміє, що йому набагато легше, вигідніше (в сенсі репетиторства) і корисніше готувати учнів до тестування, аніж вести гурток для талановитих дітей за невелику зарплатню”, — пояснює Богдан Рубльов, доктор фізико-математичних наук, професор КНУ ім. Тараса Шевченка, лідер команди України на Міжнародній математичній олімпіаді.
Те, що за браком коштів довелося економити на олімпіадах — це, звісно, не радісна новина. Та хіба проблема тільки в їх структурі? Справа в ставленні до олімпіадного руху взагалі. І поки це ставлення не змінимо, не зможемо сподіватися на повноцінну підтримку талановитої молоді та говорити про ефективні інвестиції в майбутнє.
Оксана Онищенко, Дзеркало тижня. Україна
