Народився 8 березня 1960 р. в селищі Перечин Закарпатської області. У 1977 р. закінчив Перечинську середню школу і поступив на фізичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив з відзнакою у 1982 р., здобувши кваліфікацію – фізик, викладач. У 1982-1985 рр. навчається в стаціонарній аспірантурі при кафедрі фізики напівпровідників і діелектриків. Після завершення аспірантури працював у науково-дослідному секторі Ужгородського державного університету молодшим науковим співробітником, а згодом старшим науковим співробітником. 29 жовтня 1987 р. в Ужгородському державному університеті захистив кандидатську дисертацію (зі спеціальності 01.04.10 – фізика напівпровідників і діелектриків) на тему “Фазові р,Т–діаграми та особливості фізичних властивостей кристалів Sn2P2(SexS1-x)6 поблизу точки Ліфшица”. 1 жовтня 1988 р. переведений на посаду асистента кафедри оптики Ужгородського державного університету, а 22 травня 1991 р. обраний по конкурсу на посаду доцента цієї ж кафедри. Вчене звання доцента йому присвоєно 29 травня 1997 р.
У 1999 р. зарахований у докторантуру Ужгородського університету за спеціальністю “Фізика напівпровідників і діелектриків”. Після завершення докторантури з вересня 2002 року працює старшим науковим співробітником науково-дослідної частини Ужгородського національного університету. З вересня 2002 р. провідний науковий співробітник та професор кафедри оптики УжНУ.
4 червня 2003 р. в Львівському національному університеті імені Івана Франка захищає докторську дисертацію “Баричні ефекти та полікритичні явища в сегнетоактивних напівпровідниках групи з неспівмірними фазами”, а 10 грудня 2003 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора фізико-математичних наук. 8 грудня 2004 р. призначений на посаду проректора з навчальної роботи УжНУ. 30 червня 2005 р. обраний на посаду завідувача кафедри оптики фізичного факультету Ужгородського національного університету.
Значна частина наукових досліджень О.Г.Сливки присвячена експериментальному вивченню впливу зовнішніх чинників на структурні фазові переходи в сегнетоактивних кристалах. О.Г.Сливка брав безпосередню участь у розробці та створенні нових експериментальних методик дослідження фізичних властивостей кристалів в умовах високого гідростатичного тиску. На підставі проведених ним комплексних експериментальних досліджень впливу температури, тиску, електричних полів на фундаментальні фізичні властивості кристалів Pb(Sn)2P2Se(S)6 виявлено ряд нових фізичних ефектів та полікритичних явищ, що є характерними для кристалічних матеріалів з неспівмірно-модульованими структурами. Розвинуто феноменологічну теорію фазових переходів для власних сегнетоелектриків-напівпровідників на основі врахування пружної частини термодинамічного потенціалу та баричної залежності константи Кюрі-Вейсса. Вперше вказав на необхідність врахування баричної залежності константи Кюрі-Вейсса при проведені аналізу баричних ефектів та ідентифікації полікритичних точок на діаграмах стану сегнетоелектриків.
Галузі наукових інтересів: фізика високих тисків, фізика напівпровідників і діелектриків, фізика сегнетоелектриків, оптична спектроскопія. Має 140 наукових та науково-методичних праць, 2 авторських свідоцтва та 5 патентів на винахід.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
