Народився 7 лютого 1936 р. в с. Бедевля Тячівського району Закарпатської області. У 1953 р. закінчив Тячівську середню школу, а в 1958 р. – історичний факультет Ужгородського державного університету. Протягом 1958-1966 рр. працював учителем історії Дубівської середньої школи на Тячівщині. Працюючи вчителем, організував і відкрив сільський етнографічний музей. Поряд із цим, упродовж 1960-1964 рр. навчався в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. З 1966 р. працює на історичному факультеті Ужгородського університету. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: „Громадський і сімейний побут колгоспного селянства Закарпаття”. Працював доцентом кафедри загальної історії, а згодом – кафедри історії стародавнього світу і середніх віків. Викладаючи в університеті та займаючись науковою роботою, приділяв чимало уваги розробці наукової концепції Закарпатського музею народної архітектури та побуту, збиранню етнографічних експонатів; визначив характер описів та форму і зміст нарисів про етнографічні групи Закарпаття.
У 1994 р. на засіданні спеціалізованої ради Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України (Київ) захистив докторську дисертацію на тему: „Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини XIX – першої половини ХХ ст.”. У 1995 р. отримав вчене звання професора, очолював колектив кафедри історії стародавнього світу і середніх віків (2001-2005). Протягом 1992-2000 рр. Михайло Петрович – провідний вчений НДІ карпатознавства, де керував комплексною темою „Роль і місце культурних та історичних традицій у формуванні національної свідомості на українських етнічних територіях Карпат у XIX-ХХ ст.”.
М.П.Тиводар є членом вчених рад із захисту дисертацій в Інституті народознавства НАН України та Ужгородському національному університеті. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації О.Малець, М.Зан і В.Куртяк. Працюють над дисертаційними роботами П.Ференц, П.Федака, В.Гладьо і М.Курта.
М.П.Тиводар – відомий суспільно-політичний діяч краю. Він брав активну участь у виникненні та діяльності Ужгородської міської та обласної організацій РУХу. З грудня 1990 р. є членом відродженого крайового товариства „Просвіта”. Протягом 1990-1994 рр. був депутатом Закарпатської обласної ради народних депутатів. Михайло Петрович очолював групу народних депутатів „Демократична платформа”, яка протидіяла прокомуністичній більшості та відстоювала ідею української незалежності ще на початку 1990 р.
М.П.Тиводар – автор майже 150 наукових праць з проблем етнології, історії та краєзнавства, зокрема, першого в Україні навчального підручника „Етнологія” (1998); член редколегій наукових збірників „Carpatica-Карпатика” та „Вісник Ужгородського університету. Серія: Історія”. Протягом більше 40-літньої роботи на історичному факультеті читає оригінальні загальні та спеціальні курси, що викликають зацікавленість у студентів: „Етнологія”, „Етнополітологія”, „Теорія етносу”, „Етнографія Закарпаття” тощо. М.П.Тиводар – авторитетний керівник, завжди доброзичливий, чуйний у ставленні до інших. Він твердо переконаний, що українська національна ідея буде реалізована лише за наявності в українському етносі достатньої кількості енергійних лідерів-пасіонаріїв, і докладає максимум зусиль для їх підготовки та виховання.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
